"Вдячність" зростає...

— У мене до вас серйозна справа, мій дорогий містере Сване, — посміхаюся я, зображаючи доброзичливість та стурбованість. У межах розумного, звісно. — Коли я востаннє відвідував ваших підопічних, мене зацікавив юнак, якого ви назвали Адріаном. Я хотів би побачити його особову справу.
Сван одразу насторожується, але швидко приховує реакцію під професійною посмішкою.
— Що вас так у ньому зацікавило, мілорде?
— Не повірите! Але я впевнений, що він — мій зниклий п’ятнадцять років тому брат!
— Та що ви кажете! — абсолютно щиро дивується Сван, видавлюючи з себе посмішку. Цей пройда напевно не очікував, що я відкрию йому карти.
— Само собою, якщо інформація підтвердиться, — продовжую я, — розмір моєї вдячності притулку, який виростив мого молодшого брата, відповідатиме моїй безмірній радості! — «тонко» натякаю та бачу, як спалахнули загребущістю очі цього жадібного шакала.
— Я зараз же розпоряджуся знайти його особову справу й відправлю кур’єром вам у мерію. Ось тільки Адріан два тижні тому втік із притулку…
— Я в курсі. Він зараз у моєму замку. Самі розумієте, я не міг залишити брата в дитячому будинку ні на хвилину більше!
— Хм… То це ви сприяли його втечі, лорде Макензі?
— Що ви! — демонстративно махаю на нього руками, відхиляючи таке «безглузде» припущення. — Я випадково натрапив на нього в місті!
— І не повідомили мені? Ми тут з ніг збилися в пошуках! — ображено канючить Сван.
— Ось, я і прийшов до вас повідомити!
— Ви тільки-но знайшли його?
— Я вже й не пам’ятаю… А це принципово?
— Узагалі-то ні… Але ми так перенервували…
— Я додам до своєї вдячності суму на лікування ваших нервів, — повідомляю йому, намагаючись не вчепитися в горлянку.
— Превельми буду вам вдячний!
Директор вклоняється мені відповідно до етикету, я ж тільки злегка киваю головою, як і належить мені за статусом. Ані більше, ані менше…

КОХАННЯ ПОПРИ БАЖАННЯ

Оновлення щодня о 00:00.

Кохання попри бажання

8 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Аріда Демоніар
03.08.2026, 13:15:50

❤️❤️❤️☺️☕

Анна Лященко
03.08.2026, 13:27:52

Аріда Демоніар, Дякую!

avatar
Неба Крайчик
03.08.2026, 10:52:46

Сума на лікування нервів, це нам потрібно!

Анна Лященко
03.08.2026, 13:27:45

Неба Крайчик, О, так! Актуально!
Дякую!

avatar
Анна Форлі
03.08.2026, 10:48:27

❤️ ❤️ ❤️

Анна Лященко
03.08.2026, 13:27:13

Анна Форлі, Дякую!

avatar
Olexandra Novatska
03.08.2026, 05:44:08

Без вдячності нікуди!
❤️ ❤️ ❤️

Анна Лященко
03.08.2026, 13:27:08

Olexandra Novatska, Завжди так було))
Дякую!

avatar
Nadia
02.08.2026, 21:35:05

♥️✨♥️✨

Анна Лященко
03.08.2026, 13:26:51

Nadia, Дякую!

avatar
Ханна Грей
02.08.2026, 18:49:04

♥️✨

Показати 2 відповіді
Ханна Грей
02.08.2026, 19:59:10

Анна Лященко, ❤️

avatar
Eugene
02.08.2026, 19:50:00

❤️❤️❤️

Анна Лященко
02.08.2026, 19:56:49

Eugene, Дякую!

avatar
Мрія Чарівна
02.08.2026, 18:50:41

Блін, старший теж красунчик...

Анна Лященко
02.08.2026, 19:56:43

Мрія Чарівна, Приємно чути))
Дякую!

Інші блоги
У зв'язку з масовими скаргами, пояснюю
Любі читачі, хочу пояснити вам, чому всі, хто читав " Єдину слабкість Ката " в процесі написання, могли дочитати її безкоштовно, а решті тепер потрібно її придбати. Не думала, що цей допис знадобиться, але, вочевидь,
Твердіє не тільки його переконання...
Ніка виклала нові світлини… Скрегочу зубами, гортаючи альбом «У клубі». Спершу трохи заспокоююсь, побачивши фото Карини та Єгора. Ну хоч дівчина не сама по сумнівних закладах вирушила! Але потім… Далі йде не
Робін. Знайти своїх.
Його не розуміли батьки. Родичі. Брати. Що за дивак з неприродними бажаннями? Хто садить квіти замість овочів? Навіщо вчитися стріляти, якщо навіть справжнього лука ніколи не буде? І тільки Мері-Єнн, побачивши в лісі
Парадокс.
Найглибший парадокс літературної майстерності полягає в тому, що автор відточує кожне слово, аби читач зрештою перестав помічати самі слова й прожив історію персонажа як власну.
Позитивна динаміка...
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Оновлення уже у ваших книжечках. Завітайте: — Юрію Валентиновичу! Я знаю, що не повинен вас турбувати, але... — Він замовкає. Рвано вдихає. —Петре Олексійовичу, я завжди готовий допомогти.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше