Любий читачу я рада вітати вас в моїй новій історії. Ця історія сподіваюсь залишиться в вашому серці назавжди як і в моєму.
Анотація :
Після смерті батька я думала, що гірше вже бути не може. Але, схоже, може... Моя мати не побивалася за ним, вона знайшла свою істинну пару, а мені сказала змиритись і жити з ними в його домі. Але ненадовго...два роки в домі альфи -- і я вільна. Вона думала, що я змирюся і залишусь там назавжди, але мій біль від втрати був сильнішим за бажання жити зі смердючими волохатими тваринами...
Привіт, буду рада всім порадам і словам підтримки.
Так як в моєму місті зараз не дуже (точніше взагалі триндець) безпечно, на сімейній нараді ми вирішили виїздити. Але ось уже який день я в шоці від того наскільки мало
Бійся, бійся, вовчий хвіст. Повня не зійшла. Не твоя це нині ніч, не твоя земля. Сховай ікла у пітьму, пазурі згорни, Замкни пащу на замок до вовчої пори. Кров людська — тобі тютюн, слово моє — сталь, Бійся
Дорогі читачі, перед моїм тріумфальним поверненням, я хотіла б знати, чи ви взагалі читаєте блоги. Нічого такого не прошу. Просто поставте "+", якщо ви побачили цей блог і будете читати інші. Вони будуть виключно про книги.
Привіт. Зазвичай саме герой має викликати нашу симпатію. Ми переживаємо за нього. Хочемо, щоб він переміг. Радіємо його успіхам. Але іноді все відбувається зовсім навпаки. Лиходій програє... І чомусь стає його шкода. Чому
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати