На його місці в землі виднівся величезний кратер. Темний, глибокий. Він був набагато більший ніж майданчик, і поглинув декілька найближчих будинків. Довкола берегів кратеру була огорожа із жовтою стрічкою “не підходити”. Стрічка, яка на кількох секціях мала блідий відтінок із затертими написами. Навколо поруч із собою стояли цілі і напів знищені багатоповрхівки, створюючи дивний симбіоз. Наче так повинно було бути завжди. (...) З кожного боку він виглядав так само - прірва без дна із блідою смугою навколо. “Обережно, крихкий грунт”, знаки були кожні десять метрів.

(Зображення згенеровано ШІ)