Анйон котики^⁠_⁠^

До прочитаня доступний новий розділ роману Коли серіали стають реальністю

Уривок ❣️

Алекса нічого не відповіла. Вона чудово розуміла, що він має рацію,  дівчина йшла поруч, намагаючись не відставати. Вона уважно роздивлялася людей, магазини, яскраві вивіски, але подумки весь час поверталася до одного."

Зараз усе має початися..."В

она пам'ятала: Нам Джі А не залишить його в спокої і вона обов'язково продовжить своє розслідування. Лі Йон раптом звернув до старої будівлі, біля входу вже чекала чорна автівка, а  за кермом сидів молодий чоловік, щойно він побачив Лі Йона, одразу вийшов із машини й низько вклонився.

—Пане.

Лі Йон коротко кивнув.

— Усе готово?

— Так.

Чоловік лише тепер помітив Алексу.

— А це...

— Вона зі мною.

Водій більше не поставив жодного запитання, лише ще раз уклонився й відчинив задні дверцята.

Алекса нерішуче подивилася на Лі Йона.

— Мені теж сідати?

— Ти ж хотіла піти зі мною.

— Хотіла...

— Тоді сідай.

Вона швидко сіла в автомобіль, дверцята зачинилися і машина  повільно рушила. Декілька хвилин у салоні панувала тиша, Алекса дивилася у вікно, але раптом зрозуміла, куди вони їдуть.Серце закалатало як навіжене, подумки вона собі сказала:

"Невже... саме туди?"

Вона пам'ятала це місце, саме звідси починалася одна з найважливіших справ Лі Йона.

Він сидів поруч, мовчки дивлячись уперед.

— Ви їдете через ту справу? — тихо запитала вона.

— Так.

— Знову дух?

— Так.

Алекса міцніше стиснула ремінь безпеки.

"Тільки не втручайся..." — повторювала вона подумки.

"Ти знаєш, чим усе закінчиться. Просто не заважай."

Лі Йон, не повертаючи голови, раптом сказав:

— Якщо стане страшно, залишишся в машині.

— Добре.

— І не сперечатимешся.

— Обіцяю.

Він кивнув.

За кілька хвилин автомобіль зупинився, Лі Йон вийшов першим, Алекса теж відчинила дверцята, але завмерла: Перед ними стояла саме та будівля, яку вона бачила в першій серії дорами.

"Почалося..." — промайнуло в її голові.

Приємного читання (⁠✯⁠ᴗ⁠✯⁠)