Додано
30.07.26 16:52:26
Легше не стає..
На другу добу мій вовк, змучений і голодний, кидається на сире м’ясо. Після марних спроб прогризти вихід назовні, він, оскаженілий від голоду, рве його зубами, наче це єдина надія на порятунок.
Відчуваю смак крові, і мене охоплює нудота. Вовк лютує, його ярість наростає, але він не зупиняється. Мені доводиться ковтати це, попри огиду, яка буквально розриває мене зсередини.
Як і попереджав Даріон, я абсолютно не керую цим диким звіром. Та я взагалі не уявляю, як ним можна керувати! Але я бачив, як вовк мого брата спокійно підкорявся йому, і це вселяє в мене слабку надію.
Мені доведеться спочатку приборкати свого вовка, а потім ми з ним маємо навчитися жити разом… Що ж, звучить як початок чудової дружби. Або як мінімум — дуже дивного сусідства.
Три дні звір шаленіє в заточенні, кидаючись на стіни, дряпаючи їх до крові, ламаючи кігті та стираючи зуби об камінь. Він не знає втоми, не відає спокою і не помічає болю. На відміну від мене…
Прагнення волі змушує його знову і знову підводитися та кидатися на стіни. А потім, знесилений, він падає на підлогу.
А через три доби нам із ним доводиться переживати процес зворотної трансформації. Я жорстоко помилявся, коли сподівався, що після першого разу біль буде терпимішим…
Кістки із хрускотом повертаються на місце, м’язи судомно скорочуються, як після агонії, сухожилля болісно стягуються. Я не стримую криків болю — сил на це просто немає.
Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1640
відслідковують
Інші блоги
Гординський. Принцеса на випробувальний термін Ну що, The show must go on! - підморгнула Синька своєму відображенню в дзеркалі. Тільки передчуття в мене неприємне. Чогось здається, що даремно ми це затіяли. Ми зайшли до зали.
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
Усім привіт! ☺️ Хочу поговорити про стереотипи або певні табу в стосунках. Хоча зарікатися тут не можна, бо кохання - це така штука, яка не питає ❤️ У моїй новинці "Грішна ніч із Сонцем" головна героїня не може
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Привіт всім. На моїй сторінці вже з'явилась нова книга "Абетка твоїх жестів" Вже дві глави на сайті. Хочу поділитися з вами теплим моментом між Мілою та її старшим братом Андрієм. Як вам реакція брата на перші спроби
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Анна Форлі, Дякую!
Потрібен час, щоб звикнути до такого! ❤️❤️❤️
Olexandra Novatska, насправді багато часу...
Дякую!
♥︎♡❤❣️❣❤️❣❣️❤♡
Nadia, ♥️♥️♥️
Бідний Адріан...
Мрія Чарівна, Не легко бути перевертнем...
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати