І мені від його погляду стало не по собі. Взагалі, повітря наче наелектризувалося, аж потріскувало, а дихати стало важко. Я зрозуміла, що знаходжусь на одинці в замкнутому просторі з небезпечним мисливцем. Він не дуже то лояльно до мене раніше відносився, а після того, як я не дала йому ефектно само вбитися, він взагалі мене зненавидів. А мав би дякую сказати! Зараз я одна і мене ніхто не врятує від його мстивих  намірів. Тоді мене врятував Даріель, а тепер його тут немає. Тож треба надіятися тільки на себе.

 Я почала ледь помітно збавляти швидкість і розблокувала двері, залишилося непомітно відстебнути ремінь безпеки і все...я вистрибую з машини і тікаю. Так… може це небезпечно, але вибору немає.

✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧✧

Посилання на книгу: https://booknet.ua/book/zhivii-metal-proklyattya-kril-b447512