Я засинаю, а прокидаюсь від солодкуватого запаху. Розплющую очі і бачу перед собою величезний букет червоних троянд. Юра клякає на коліна біля ліжка і вручає квіти мені, нахиляється, цілує в щоку.

- Що це? - дивуюсь спросоння.

- Подарунок для моєї коханої дружини. Ти у мене найкраща, - наступний поцілунок отримую в губи. - А на кухні тебе очікує ще шампанське з цукерками. 

- Ці квіти напевно коштують великі гроші, - замість дякую виривається у мене. 

Юра перестає посміхатись і ображено стискає губи. Розумію, що він хотів мене приємно вразити, тому швидко виправляю ситуацію, кинувшись йому в обійми. Він притискає мене до себе і обціловує шию. 

- Марі, я обіцяю, що все в нас наладиться, - шепоче на вухо. Скільки раз я вже це чула, ліку немає. - Вір мені.

- Я тобі вірю, - говорю скоріше для того, щоб його заспокоїти. 

- Ходімо пити шампанське, сьогодні в нас буде романтичний вечір.

Чоловік витягує мене з ліжка і ми прямуємо на кухню. Поки ставлю квіти у вазу, Юра розпаковує коробку з цукерками і відкорковує пляшку. Розливає напій у кришталеві бокали на тонкій ніжці, подаровані моїми батьками.

Ми сідаємо за стіл, беремо бокали і цокаємось.

- За тебе. Ти мій ангел охоронець, - промовляє тост Юра.

- Не перебільшуй, - опускаю очі. 

Смакую терпким напоєм, бульбашки котрого б'ють у носа. Це моє улюблене, Юра пам'ятає, просто ми давно його не купували, бо воно досить дороге. П'ю і надіюсь, що все це чоловік купив не за ті гроші, котрі я сьогодні здобула. 

- Віддав борг? - цікавлюсь.

- Так. Я більше їм нічого не винен, - посміхається і допиває шампанське. Доливає нового собі і мені.

- Це добре, - киваю. - Тепер нам треба вмикати режим жорсткої економії, щоб віддати гроші моєму босу. 

Згадую про Артура і червонію, а може це через алкоголь, котрий вже трохи б'є в голову і я розслабляюсь?

- Я тут подумав, - замовкає, робить паузу. - Може ти попросиш частину грошей у своїх батьків? Вони у Франції добре облаштовані.

- Навіть не проси про таке, - різко відповідаю, кладу бокал на стіл. - Вони не дадуть, особливо тоді, коли дізнаються причину боргу. Ми все віддамо самі.

Ще раніше батьки не схвалювали мій вибір і хотіли, щоб я розлучилась з чоловіком. Вони наче відчували, що з Юрою щось не так. А тепер мені навіть соромно їм казати. 

- Тоді будемо жорстко економити, - погоджується чоловік і допиває другий бокал. - Іди до мене.

https://booknet.ua/book/bud-moyu-mar-b418989