Аньйон котики(⁠.⁠ ⁠❛⁠ ⁠ᴗ⁠ ⁠❛⁠.⁠)

До прочитання вже доступний новий розділ під назвою "Небажана супутниця" роману Коли серіали стають реальністю

Уривок ✨ 

Сонце вже починало хилитися до заходу, вулиці Сеула були наповнені людьми, Алекса не могла відірвати очей від міста.
— Воно ще красивіше, ніж на фотографіях, ніж в дорамах, о.... Я так зголодніли, давайте зайдемо в цілодобовий поїмо рамена.
Лі Йон ішов мовчки.
— А в тебе гроші є? — спитав Лі Ран.
— Ні.
— А як ти зібралась їсти рамен, якщо не маєш грошей? Тут теж треба платити за їжу.
— Я думала ви мене пригостите.
— З якого це ми повинні? Ти взагалі не звідси, чого це ми повинні на тебе витрачати кошти?
— Лі Ран, закрийся вже! Як мала дитина. Алексо, ти теж помовч, зараз я візьму з собою, будеш їсти на ходу.
Алекса посміхнулася.
— Ура!!! Я спробую рамен.
— Не кричи.

Лі Йон швидко знаходить цілодобовий магазин який був поблизу, замовляє гострий рамен і приносить Алексі.

— На скуштуй.

Алекса радісно вхопила коробочку з лапшою, вклонилася в якості вдячності і почала швиденько їсти. Спочатку дівчина нічого не відчувала, але потім...

— О Господи, це дуже смачно, але до біса пекельно!!! Господииии, води ... Води ... Дайте води!!!

Дівчина почала носитися туди сюди з розявленим ротом хапаючи повітря. Лі Ран голосно засміявся, Лі Йон теж не стримав сміху, вони довго сміялися і дивилися як бідна Алекса не витримує гостроти і бігає туди сюди. Але дев'ятихвостий все ж таки пожалів дівчину і дав їй мілкіс який дуже швидко потушив вогонь у її роті.

Приємного читання ✨ 

А ви куштували корейську їжу? Як вам?♥️