Додано
28.07.26 20:34:46
Не все діється, як мріється...
Після того як мер обернувся на вовка, я зрозумів, навіщо той роздягався. І зараз, знову набувши людської подоби, лорд Макензі стоїть переді мною абсолютно голий. Анітрохи при цьому не соромлячись цього.
Хоч я й розумію, що мені більше не варто побоюватися сексуальних домагань з боку лорда Макензі, але бачити дорослого чоловіка голим мені теж не вельми приємно. Навіть якщо той і стверджує, що мій брат… Відвертаюся, сподіваючись, що він нарешті одягнеться.
— З часом я тобі все розповім і навчу всього, що має знати перевертень, аби вижити в цьому світі, — починає мер, який, судячи зі звуків, усе ж таки одягається. — Але поки що на тебе чекає найскладніше — перше перетворення.
О, чудово! Знову вчитися… Я сподівався, що буде бодай якийсь плюс від мого викрадення…
— У ніч повні твій звір прокинеться та вийде назовні, — продовжує він.
Прекрасно! Я завжди мріяв одного дня піти з притулку та стати іншою людиною. Але людиною! А не пухнастою тваринкою…
— Проблема в тому, що звір з’являється абсолютно диким. Опинившись на волі й нічого не розуміючи, вовк смертельно небезпечний і для себе, і для всіх навколо.
Обожнюю вислуховувати лекції та банальності… Вовк небезпечний… Несподівано…
Але чому не можна просто перетворитися на красивого, мудрого, пухнастого вовка й далі просто насолоджуватися життям?
— Тому твоє перше перетворення відбудеться тут.
Супер… Просто ідеальне місце для початку нового життя. Я взагалі-то мріяв про м’яке ліжко й миску каші!

Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1640
відслідковують
Інші блоги
Сьогодні на вас чекає справжня магія!
Сьогодні на YouTube-каналі «Книгомандри» вийде аудіозвучка мого короткого оповідання «Король Геловіну»!
Це атмосферна, казкова історія, написана спеціально до свята. Якщо
– Я не служниця і не воїн вашого загону, щоб виконувати ваші накази! – вигукнула я. І чому мені так хочеться йому суперечити, навіть коли я розумію, чим це загрожує? Але його безцеремонність і владність дратують
Коли Лорд Вампір тримає в підземеллі важливого полоненого...
...а ти заходиш, обіймаєш його з вигуком: «Яка підступність! Дякую, що покарав винних!»
І змушуєш його мовчки кипіти від люті, поки ти повністю ламаєш
Спочатку це виглядало як звичайне вбивство. Три злодії, порожній будинок, ніж у грудях дівчини в білій сукні. Але тіло почало старіти на очах. Кімната розсипалася в пил. А те, що вийшло з дзеркала, запам’ятало
Щось я так захопилася пригодами Джеймса і Ко, що дуже давно не згадувала про одну зі своїх завершених історій — "Квіти в темряві". А між тим вона досі чекає на своїх читачів. ❤️ Це історія Джейн Бесфорд, дівчини,
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️ ❤️ ❤️
Анна Форлі, Дякую!
❤️ ❤️ ❤️
Olexandra Novatska, Дякую!
Інтригує))
Ганна Літвін, Приємно чути))
Дякую!
Бідний Адріан... Шкода його(
Мрія Чарівна, Все тільки починається...
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати