Усім привіт! 11 розділ вже на сторінці!

Нарешті читач починає потроху розуміти, що насправді відбувається у світі «Наближення шторму» і куди ведуть усі ці події. Принаймні, дуже на це сподіваюся. 

Цей розділ написаний від імені Каса. Події відбуваються майже паралельно з 10 розділом, тож якщо у вас виникло питання, чому Лео чи сам Кас не втрутилися й не допомогли Міл, — відповідь ви знайдете саме тут.

Схоже, Касу вже час перестати недооцінювати своїх ворогів. Тепер стало очевидно, що це не просто боротьба за владу, а дуже особиста вендетта.

Гарного читання!  І, як завжди, буду дуже чекати на ваші враження після розділу. Саме вони мотивують мене рухатися далі. 

— Знаєш, що я подумав? — питає цей ідіот, натискаючи кнопку паркінгу.

— Здивуй мене.

Я дістаю телефон, щоб написати Лео й дізнатися, що там із Грейсон, але нових повідомлень немає. Вирішую зв'язатися з ним уже в машині.

Двері ліфта відчиняються.

Я виходжу першим, але інстинкт підказує не випускати Аміка з поля зору. Тож зупиняюсь і повертаюсь до нього впівоберта.

— Раз я не можу прострелити тобі довбешку, то можу зробити це з Грейсон.

Він виходить слідом, і ми знову стоїмо один навпроти одного.

Збоку лунають кроки.

Кидаю швидкий погляд — до нас наближаються щонайменше двоє чоловіків у формі охорони.

— Це якось має мене турбувати?

За моєю спиною вже закривають прохід до машини.

— А хіба ні? Мені здалося, що ви... — він удає, ніби підбирає слово. — Близькі.

Він не питає, а перевіряє, чи може тиснути на мене через неї.

— Я близький із багатьма жінками. Якщо потрібна порада — попроси. Не пошкодую.