Аньйон мої любі (⁠≧⁠▽⁠≦⁠)

До прочитання доступний новий розділ роману Коли серіали стають реальністю

Уривок ✨ 

Дівчина завмерла.

— Це... справді Корея... О Боги, о токпоки, як я хотіла їх скуштувати. Ви так апетитно їх їсте в дорамах, що аж самій хочеться.

Її очі блищали від захвату.

— Неймовірно...

Хотілося роздивитися все одразу. Вивіски корейською мовою, маленькі кав'ярні, магазини, люди...

— Я справді тут...

Лі Йон мовчки спостерігав за нею.

— Для людини, яка щойно зрозуміла, що застрягла в іншому світі, ти занадто щаслива.

— Я завжди мріяла сюди потрапити...— вона раптом замовкла. — Хоча... бажано було як туристка, а не незрозуміло ким.

Лі Йон ледь усміхнувся.

— Це вже ближче до здорового глузду.

Вони звернули на вузьку вулицю, попереду стояв знайомий будинок, серце Алекси мало не вистрибнуло з грудей.

— Невже...

Вона впізнала його. Саме сюди приходив Лі Йон і тут працювала його бабуся Таілупа.

— Заходь, — коротко сказав Лі Йон.

Алекса нерішуче переступила поріг. Усередині панувала тиша. Дерев'яні столи, приглушене світло, легкий аромат чаю — усе було саме таким, як вона пам'ятала з дорами . За стійкою стояла красива жінка в елегантному ханбоку, Талуіпа повільно підняла голову, її уважний погляд одразу зупинився на Алексі.

Приємного читання ✨ 

Саранхе котики(⁠ㆁ⁠ω⁠ㆁ⁠)