Всім привіт. Я давно тут не з'являлася. Знову. Не було натхнення, якщо можна так сказати. А тепер воно з'явилося. І я знову пишу. От тільки не те, що писала раніше і взагалі не таке. Останнім часом моя творчість конкретно змінила свій напрям. З вами таке бувало? І от цим новим напрямом я чомусь, раптово, не хочу ділитися в мережі, хоча мені здається, що зміни відбулися тільки на краще. Проте раптом захотілося почати все спочатку, інший акаун, інший псевдонім та стиль. Поки що я цього не роблю, не виключаю можливості, що колись ще захочу повернутися до попереднього, майже завершеного проекту "Під одним небом", адже не люблю покидати почате на середині. Та зараз якось з'явився внутрішній дозвіл просто не продовжувати те, що вже не відчуваю. Якщо ви колись стикалися з докором сумління через те, що почали щось, але врешті воно вичерпало себе ще до завершення, вам напевне знайоме відчуття самозвинувачення. Проте, якщо так подумати, то яка різниця завершуємо ми якусь справу чи ні, якщо тепер вона приносить тільки виснаження? Ви колись продовжували щось писати через "не хочу"? Якщо так то які результати це вам принесло і чи не пошкодували вим після цього? Чи краще все ж слухати своє внутрішнє чуття коли воно каже "Досить!"?