Не надто багато скла?

Ну нарешті дописала 10 розділ , він вийшов досить скляним, але я люблю таке і в подальшому його буде тільки більше, але якщо я моментами перегинаю палку- то дайте знати=)

А ще я нарешті навчилась добавляти сюди арт, тому прикріпляю саме до 10 розділу. А якщо є бажання побачити більше, то запрошую у свій тікток мій тік ток!!

— Ми домовилися з твоїм батьком. Вона моя. 

Голос Джексона став різким.

Він уперся долонями в стіл, не зводячи з мене очей. Вона моя.

Для них я навіть не людина. Лише річ, за яку можна домовлятися.

— Я нічия.

Я різко підвелася, маючи намір піти.Розмова закінчена.

Та Джексон грубо схопив мене за лікоть і силою посадив назад у крісло.

— Сиди.

Він навіть не дивився на мене.

Його погляд уже був прикутий до Аміка.

 

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Li Lu
27.07.2026, 17:22:38

Ясно, таки не навчилась, він далі не відображається(

Показати 5 відповідей
Li Lu
27.07.2026, 18:44:11

Олеся Глазунова, Ага, не цей пункт пропустила

Сувора сцена...

Li Lu
27.07.2026, 18:43:50

Василенко Сергій, упс)

Інші блоги
☯️ Стабільність і хаос (оновлення Порталу) ☯️
Поки в «Порталі у Гріх» читачка командує хлопцями, щоб розгребли свої мужицькі скарби, виявляється, що одного дня недостатньо, аби прибрати весь цей безлад. Ну, хто б сумнівався. Ми на власні очі бачили те звалище. А
Закінчення книги !
Фінал є ! Ця книжкова пригода розтягнулася в 40 розділів, які я написала протягом 10 місяців. За цей час стара історія з шухляди отримала нове дихання у вигляді нових героїв та пригод ! До звичних злодійських справ додалася
Знайомство
Привіт! Я Анастасія. Нарешті вирішила дописати історію, яка вже 6 років не дає мені спокою. Колись я просто почала її писати, а тепер хочу нарешті дізнатися, чим вона закінчиться.
Що робити якщо готелю немає?
Я зітхнула, поправила на носі сонцезахисні окуляри й штовхнула важкі двері крамниці, за якими дзенькнув старий мідний дзвіночок. За прилавком, серед пірамід із консервних бляшанок, рулонів плівки та мішків із комбікормом,
✨знайомство з першим чоловіком...
...чи буде таке вже вдале? Та я і ступити кроку далі не змогла. Мов ураган на мене налетів чоловік, піднявши на руки, і закружляв в повітрі. Щаслива посмішка світилась на його обличчі, мимоволі змушуючи посміхнутись і мене.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше