Я намагалася писати ще зі школи.

Ідей завжди було безліч, але найскладніше — зібрати їх в одну цілісну історію. Чесно кажучи, я й досі цьому вчуся.

Саме ця книга народилася тому, що мені завжди було шкода Петунію. Навіть читаючи оригінальні книги про Гаррі Поттера, я не могла сприймати її лише як жорстоку героїню. Мені хотілося подивитися на неї під іншим кутом і уявити, ким вона могла б стати за інших обставин. А ще я дуже люблю історії про попаданок, тому ці дві ідеї одного дня злилися в одну.

Не приховуватиму: мені досі важко повірити, що ця історія може бути комусь цікавою. І якщо ви зараз читаєте її на сайті, то за це потрібно дякувати моїй найкращій подрузі. Саме вона свого часу переконала мене натиснути кнопку «Опублікувати».

Я сподіваюся, що ця книга стане не лише пригодою, а й історією про дорослішання, пошук себе і про те, як, поступово змінюючи себе та своє ставлення до інших, можна змінити світ. А якщо не весь світ, то хоча б своє місце в ньому.

Дякую, що вирішили пройти цей шлях разом зі мною.