Твір до творчої ініціативи Флешмоб за картинкою

 

Привіт, друзі!

 

Приєднуюсь до цікавого флешмобу від Дієз Алго. Тож на розсуд товариства коротеньке оповідання-замальовка, Спустошених шлях.

 

Чи замислювалися ви колись, що поміж тисяч живих людей не бракує тих, хто значно ближче до мертвих? І мова не про хвороби. Тих хто вже встиг побачити більше на свій вік, й вже здається подолав марафон життя. За масками сумних та усміхнених облич часом важко розгледіти те, що приховано від очей. Спустошених шлях. Хто знав, той знав…

 

Користуючись нагодою дякую нашій талановитий колезі Дієз Алго за можливість долучитися й створити нехай маленький, але все ж новий для автора твір. 

 

Посилання на блог з флешмобом

 

Долучайтеся! Це гарний тренажер для фантазії, вміння вкладатися у заданий обсяг, й додаткова нагода для написання чогось нового. Хто давно не писав - також хороший привід. Не завжди є час на щось велике за обсягом, а тут сторіночка, яку за бажанням можна написати впродовж дня.

2 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти

Ух, щось захопливе я певна
натхнення та наснаги!

Микола Давидкін
26.07.2026, 14:09:23

Кайла Броді-Тернер, Ще раз дуже-дуже дякую Вам, Кайла!

avatar
Дієз Алго
26.07.2026, 12:05:03

Я колись дивилася фільм про першопоселенців в Америці. Там була дівчина, яку поранили індіанці. Стріла потрапила в печінку, але була змащена нечистотами. Дівчина ніби почала одужувати, але всі лікарі їй давали до тижня часу життя. І от ті переселенці мандрують, вона з ними і ніби ще жива : рухається, їсть, розмовляє. А насправді вже мертва, лиш питання часу. Таке було моторошне двояке відчуття. Але ж в глобальному плані ми такі самі - всі живемо і всі маємо померти, різниця лиш в терміні...
Мені ваш твір нагадав це.

Микола Давидкін
26.07.2026, 14:09:00

Дієз Алго, Дуже дякую Вам, що прочитали та поділилися думками! Цікаво, що згадався описаний вище сюжет. Дійсно, життєвий процес для всіх один, і як Ви вірно підмітили - різниця у кого який час.
Мені також згадалися люди, які пережили певні події у своєму житті, й частинка їх ніби померла. Маю на увазі власні втрати, події, що зробили сильніше, але частинка колишнього тебе залишилася десь у минулих часах. А може це просто перехід на інший рівень, коли люди ніби й бита життям, розірвана з середини, але все ж жива. Просто стала сильнішою. Ще раз дякую за Ваші думки та крутий флешмоб!

Інші блоги
Що почитати?
Вітаю! По-перше: вийшов новий розділ Хуртовини 3. Усіх запрошую, бо ця книга - фінал циклу. Там стільки усього має відбутися, що жанр "трилер" ще не раз буде виправдано, повірте вже! А тепер до головного? "Що
Я ніколи не тру коментарі
Ну, принаймні намагалась дотепер. Бо на мою думку, якщо в автора таке під книжкою - отже, він не сприймає критику. А я сприймаю. Не те щоб завжди погоджуюсь, але все-таки. І якщо комусь щось не сподобалось і він це написав
❤︎ Темна новиночка ❤︎
Привіт всім, хто любить темне романтичне фентезі ❤︎ Сьогодні відбулася прем'єра моєї книги "Деклінс. Клятва чарівниці" Кіра отримує у спадок окультний магазин, але разом із ним — і нове життя. Магічні артефакти
✨ Записник Скарлет (візуал)
Знову мене потягнуло робити гарні картиночки. ☺️ ✨ Тож хочу показати вам записник Риськи/Скарлет з книги "Таємниця Скарлет". (*Відсилка для відданих читачів. Люблю вас ❤️❤️❤️.) А тепер заглянемо
Скляний фінал проти Хепі-Енду: що краще?
Привіт всім. Щодня я намагаюсь розширяти свій "репертуар" в книгах, пробуючи різні тропи, ситуації для героїв, які іноді кліше, а іноді геть ні. Але я ще ніколи не писала книгу без "жили вони довго і щасливо". Чи
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше