— Ну, давай ще раз. Що там за такий небезпечний генеральний директор? — перервала мої думки подруга.
Я зітхнула й переказала все те саме, що й по телефону. Як Віктор виглядав. Як дивився. Як розмовляв. Як спокійно тримався. Як уважно слухав.
— Угу... — багатозначно відгукнулася Альбіна. — І що думаєш?
— Не знаю я, Альбіно! Навіщо аж гендиректора посилати, а? Це підозріло...
— Ну для ефекту. Мовляв, подивіться, як це для нас важливо. Які ми відповідальні. Індивідуальний підхід і все таке.
Запала пауза.
— А що, він і справді красень? — раптом хитро примружилася подруга.
— Так.
— Прямо так?
— Прямо дуже так.
— Одружений?
Я завмерла.
— Не знаю.
— Обручка була?
— Не пам’ятаю. До чого ці запитання, Альбіно?
Подруга кілька секунд мене ігнорувала, щось друкуючи в телефоні.
— Це він?
Вона повернула до мене екран. На фото був Віктор. У строгому темному костюмі. З тим самим спокійним важким поглядом. І з легкою сивиною у волоссі.
Навіть на фотографії він виглядав лячно привабливим.
— Він.
— Горовий Віктор Ігорович. Так... Генеральний директор… Сорок вісім років... Бла-бла-бла… О, ось! Розлучений. Ну точно!
Новий розділ книги "БІЛЬШЕ, НІЖ КОХАННЯ" вже на сайті!
Нагадую, що ця історія буде безкоштовною в процесі створення.
А ще саме в ній я щотижня буду ховати промокоди!
Сьогодні там на вас чекає промик до "НАЙДОВША НІЧ".
4 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Агата Маркова, ❤️
❤️❤️❤️
Лана Жулінська, ❤️
❤️❤️❤️
лариса щур, ❤️
❤️❤️❤️
Валентина Бродська, ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати