https://pin.it/1zdPQaOm0

Ми вирушили за годину, але потрібно було бачити, як ми збиралися: Рів загубив свій ніж, потім все ж таки знайшов його у власному чоботі. Ліор при цьому ледь не придушив його ременем від сумки, а Кайрен мовчки перевіряв зброю. Міра стояла біля коней, затягуючи ремені на сумці. Вітер тріпав її волосся, очі були серйозними, але я вже навчився помічати дрібниці. Те, як вона кілька разів подивилась на будинок, як затримала погляд на озері. Вона не хотіла йти і не хотіла не через страх, а через нас. І боги... Ми всі це теж відчували. Рів першим порушив тишу, як завжди у своєму репертуарі:

— Якщо чесно, я вже емоційно прив'язався до цього місця.

— Це були дві ночі, — сказав Ліор.

— Для мене цього достатньо.

Міра тихо засміялась, Кайрен автоматично повернув голову до неї і я ледь стримав усмішку. Він безнадійний, абсолютно безнадійний, як і всі ми. 

https://booknet.ua/book/nebezpechn-cholovki-dlya-chuzhinki-b454289