Тесс. У всіх моїх книгах завжди є сестринство. Воно завжди прописувалося природно й було на своєму місці.

А от для бромансу завжди чогось не вистачало: то навичок, то персонажів.

У цій книзі все склалося так, ніби саме до цього йшло.

Адже... чому всі вирішили, що персонажі любовного трикутника обов'язково мають змагатися чи ненавидіти одне одного?

Мені цікаво, чи може між цими двома народитися справжня міцна дружба.

А почалося все з цього діалогу

– Вітаю Ім, – сказав я зі шкідливою усмішкою і все ж ледь кивнув. 

– Вітаю, Моррейн, – відповів він, назвавши мене також на прізвище. 

Але мене здивувало інше звідки він його міг знати. Фіона вдруге подивилася з докором, але цього разу на нас обох. Ми лиш переглягулися і зійшовшись хоч у чомусь, знизали плечима, мовляв це теж такий спосіб привітатися. 

Як ви думаєте, що після цього почалося в розмовах з персонажами?( хоча у цьму випадку з авторками)  Називається, шиперкам багато не треба. 

Лисиця. Вам не здається, що в нас тут може бути броманс? Я аж дихати боюся аби не накаркати. 

Тесс. Я за, а то все сестринство і сестринство. Треба ще й щось таке для різноманітності. 

Асін. Я вам більше скажу, вам не здається, що між ними хімії більше, ніж Фіоною і Ші Йоном чи нею і Томасом? Елсі, а ти чого мовчиш? 

Еліс. Однозначно. Може взагалі жанр змінемо? 

Тесс. Повірити не можу, що за увесь цей час у мене навіть думки не виникало, щоб зобразити розмови з персонажами. І чи потрібні візуалізації до них, якщо вже до цього тема дійшла?