Вітаю, любі підписники та читачі!

Вітаю, любі читачі!❤️
Чи замислювалися ви над фразою: «жити моментом»? Може, це насолоджуватися часом із коханою людиною? Чи, можливо, забути про всі турботи хоча б на одну мить? Ми часто чуємо цей вислів, але чи однаково його розуміємо? Пропоную зазирнути у моє бачення❤️
Посилання:
Жити моментом?

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Пацюк Червоній
24.07.2026, 19:21:57

Одразу подумав про Івана Франка.
Весно, що за чудо ти
Твориш в моїй груди?
Чи твій поклик з мертвоти
Й серце к жизні будить?
Вчора тлів, мов Лазар, я
В горя домовині —
Що ж се за нова зоря
Мені блисла нині?
Дивний голос мя кудись
Кличе — тут-то, ген-то:
"Встань, прокинься, пробудись!
Vivere memento!"

Вітре теплий, брате мій,
Чи твоя се мова?
Чи на гірці світляній
Так шумить діброва?
Травко,чи се, може, ти
Втішно так шептала,
Що з-під криги мертвоти
Знов на світло встала?
Чи се, може, шемріт твій,
Річко, срібна ленто,
Змив мій смуток і застій?
Vivere memento!

Всюди чую любий глас,
Клик життя могучий…
Весно, вітре, люблю вас,
Гори, ріки, тучі!
Люди, люди! Я ваш брат,
Я для вас рад жити,
Серця свого кров'ю рад
Ваше горе змити.
А що кров не зможе змить,
Спалимо огнем то!
Лиш боротись значить жить…
Vivere memento!

Показати 5 відповідей
Аніта Сонце
25.07.2026, 18:01:37

Пацюк Червоній, Та нічого, я теж іноді плутаю слова:)

Інші блоги
4 дні до. Нові персонажі. Грімгільда.
Молода дівчина. Довга коса. Старомодна сукня. В’язана торбинка. І абсолютно чорні очі. А ще тінь, яка чомусь зовсім не схожа на людську. Я майже нічого не розповідатиму про Грімгільду до її появи в романі. Скажу лише одне:
Соромно зізнатися...
Вітання найкращим у світі читачам! Соромно зізнатися, що у блогах я не була з весни. Дожилася до того, що герої вже на побачення ходять, а я тільки зібралася повідомити про новинку) Але є й крапля позитиву: у тих, хто її пропустив,
Вірш про біль, втрачений поріг і надію
Запитання «Ти додому?», яке раніше звучало так просто й буденно, тепер викликає лише тупий біль та втому. Бо той самий дім залишився у весні 2022 року, а всі інші будинки навколо здаються лише чужими картинками. Цей вірш
Оновлення пишуться...
...а поки що - візуал до книги "Наречений з Холодного палацу" Далі Андрій не чув. Він наче провалився. Останнє, що він відчув - як його підхопили сильні руки. Звук кроків по каменю. І тиша. (Розділ 28)
Демон чи ангел? Ваш вибір)))
З чого почати? Ну, одразу попереджаю, що тут можуть бути спойлери до книги. І скоріш за все, це не рецензія, а мої спостереження, відчуття та емоції від прочитання. Книга Другий шанс або Помста ангела прекрасної
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше