Кабінет, де перевіряли фізичні показники кандидатів, став для мене нелегким випробуванням. І зовсім не через якісь навантаження. Саме це мене не лякало – адже я не збиралася обирати військовий профіль навчання. Тож у моєму випадку фізична сила навряд чи мала ключове значення для екзаменаторів. Але все, чому мене вчили з дитинства, зазнало неабиякої перевірки на міцність, коли довелося роздягнутися до спідньої білизни на очах у всіх.

Спочатку я взагалі подумала, що це якийсь жарт або чергова перевірка. Завмерла стовпом біля одного з крісел дивного вигляду, підключеного до якихось приладів і датчиків. І тупо витріщалася на співробітника корпорації «Корн», одягненого в стерильно-білий халат, який сидів за столом перед голографічним екраном. Цей непримітний чоловік з невдоволеним виразом обличчя чекав, поки я, нарешті, виконаю його розпорядження роздягнутися.

Нервово зглитнувши, я поглянула на такі самі крісла, де інші кандидати проходили тестування, що чекало і на мене. Одні вже лежали, підключені до приладів, інші тільки роздягалися.

Але для мене, таринки, яку вчили, що з чоловіків бачити жінку оголеною має право лише її покровитель чи лікар, це здавалося чимось неприпустимим.

Співробітник уже почав дратуватися.

– Пані Флетчер, нагадую вам, що в коридорі на проходження тестування чекає ще чимало кандидатів. Якщо ви до нього не готові, достатньо просто про це повідомити. Я анулюю вашу картку доступу і на цьому ми розпрощаємося.

– Ні! – видихнула я, проклинаючи все на світі.

Кляте таринське виховання, схоже, буде мені ще не раз відгукуватися! Треба себе перебороти і почати жити за новими правилами, раз вже я так відчайдушно прагнула свободи.

Намагаючись ні на кого не дивитися, почала знімати одяг, відчуваючи, як щоки заливає зрадницький рум’янець. Наче заклинання, повторювала собі, що цього чоловіка в білому халаті можна сприймати як лікаря. А отже, немає сенсу соромитися. Щодо решти, то їм точно зараз було не до мене. Навряд чи хтось стане безцеремонно витріщатися.

Залишившись у спідній білизні, я обхопила плечі руками й відчула, що мене трусить. Хоча в приміщенні не було холодно.

– Влаштовуйтеся в кріслі, – буркнув чоловік, якого мої принади, схоже, взагалі не зацікавили. Це трохи зменшило моє зніяковіння.

Вмостившись у кріслі, я заплющила очі, вирішивши, що так буде легше пережити неприємні процедури, яким мене, швидше за все, піддадуть. Відчула, як до різних частин тіла під’єднують датчики, і поморщилася. Дотики холодного металу здавалися неприємним. Цікавість все-таки переборола нервозність, і я розплющила повіки.

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

***************

А також сьогодні діє ЗНИЖКА на мою книгу:

ШАДАРІ: ПОПАДАНКА

У своєму світі я була шадарі – могутньою жрицею-воїтелькою. Для таких, як я, відносини з чоловіками під суворою забороною, а єдиний сенс життя – служіння імператору.
Чи могла я уявити, що потраплю в тіло жалюгідної і слабкої дівчини-цілительки з іншого світу, об яку всі навколо ледве ноги не витирають. І навіть той, у кого вона закохалася, повівся з нею як останній негідник.
Ну ні, зі мною такий номер точно не пройде! А все кривдники рано чи пізно отримають по заслузі. Адже тепер вона – це я!

УСІХ ЗАПРОШУЮ!