Щось про мене :з

Хей! Я Anet Garol (Оля), мені 27 років, і я нарешті наважилася показати світ, який живе в моїй голові вже багато років.

Усе почалося зі сну. Одного дуже дивного сну, який не відпускав мене настільки, що у 2017 році я відкрила документ і почала записувати перші ідеї. Потім були роки перерв, змін, нових персонажів і переписувань.

І тільки у 2025 році я сказала собі: «Все. Цю історію я допишу.»

Так народилися «Ліки для Смерті» — історія про безсмертя, втрати, вибір і людей, яких світ давно мав забути.

Якщо ви любите продумані світи, неоднозначних персонажів і сюжетні повороти — думаю, вам тут сподобається.

Ласкаво прошу ❤️

 

Трохи про мене:

  •  Люблю малювати й створювати власних персонажів.
  • Моральні травми я їм теж люблю створювати ❤️‍
  •  Вірю, що найкращі ідеї іноді приходять… уві сні.

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
Другий етап підготовки
Ну що, мої любі, зізнаюся чесно: я ледь не зламала собі мозок, поки намагалася вигадати чотири різні сюжети, які відповідали б усім результатам вашого голосування. Але, здається, впоралася! І повірте, це було ще те випробування,
Час для візуалів!? Як гадаєте?)❣️
Герої моєї історії "Повернутий час"отримали свої обличчя! Візуалів для цієї історії вже назбиралося чимало). Хтось із них став порятунком, а хтось - холодним нагадуванням про минуле. ​Чий образ найбільше збігається
Світлий вірш про таємницю щастя й любов до життя
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
Чому моя збірка має назву «я знову пишу…»
- Привіт, мої любі читачі, ! Сьогодні я хочу поділитися з вами чимось дуже особистим - силою слова, яка вміє лікувати, підтримувати та повертати до життя. Для тих, хто тільки долучився до моєї творчої родини, давайте познайомимося
✨безодня захопила всіх✨
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше