Додано
23.07.26 23:11:22
Якого біса тут відбувається?
Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися брати озброєну банду.
Якого біса тут відбувається?
Ледь я підходжу до всього цього натовпу, один із хлопців у чорному командує:
— Григорій Назаренко? На коліна, руки за голову!
Що? Якого біса?? Встати на коліна на очах у стількох свідків і Вікторії? Та як не принизливо, мені доведеться підкоритися наказу спецпризначенця…
— Гей, хлопці, може без цього обійдемося? Перед вами солідна людина, а ви йому — на коліна… — втручається Артур.
Хлопці у формі перезираються, й один із них підходить до мене.
— Руки за спину… — командує він. Зціпивши зуби, заводжу руки за спину, і молоденький пацанчик, не старший за Єгора, надіває на мене кайданки… Неприємно, але хоч не на коліна й не мордою в асфальт…
— Спокійно, Гришо, я дзвоню адвокатам, — заспокоює мене Артур.
— Ізмесову дзвони… — нагадую другу про нашу угоду з генералом про повну амністію за минулі справи.
— А ми якраз від нього, — посміхається старший групи.
Проходжу повз Вікторію та пригальмовую.
— Ми договоримо, коли я повернуся…


Сьогодні закінчення!

Анна Лященко
1639
відслідковують
Інші блоги
Якби я вміла правильно розплановувати тиждень — наступний розділ був би по графіку. Через день. Але хороший настрій, наявність натхнення та ракетна небезпека роблять свою справу ? (геть не смішно ?) Тому оновлення
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
Сьогодні трішки поекспериментувала — озвучила невеликий фрагмент своєї книги! Часто помічаю, як інші автори діляться подібним форматом: хтось начитує текст самостійно, хтось звертається до професійних дикторів.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Оце поворот! ❤️❤️❤️
Olexandra Novatska, Так пішов рух...
Дякую!
Можу тільки повторити питання в заголовку...
Мрія Чарівна, чекаємо на розділ о 00:00))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати