Якого біса тут відбувається?

Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися брати озброєну банду.
Якого біса тут відбувається?
Ледь я підходжу до всього цього натовпу, один із хлопців у чорному командує:
— Григорій Назаренко? На коліна, руки за голову!
Що? Якого біса?? Встати на коліна на очах у стількох свідків і Вікторії? Та як не принизливо, мені доведеться підкоритися наказу спецпризначенця…
— Гей, хлопці, може без цього обійдемося? Перед вами солідна людина, а ви йому — на коліна… — втручається Артур.
Хлопці у формі перезираються, й один із них підходить до мене.
— Руки за спину… — командує він. Зціпивши зуби, заводжу руки за спину, і молоденький пацанчик, не старший за Єгора, надіває на мене кайданки… Неприємно, але хоч не на коліна й не мордою в асфальт…
— Спокійно, Гришо, я дзвоню адвокатам, — заспокоює мене Артур.
— Ізмесову дзвони… — нагадую другу про нашу угоду з генералом про повну амністію за минулі справи.
— А ми якраз від нього, — посміхається старший групи.
Проходжу повз Вікторію та пригальмовую.
— Ми договоримо, коли я повернуся…

ДАЙ НАМ ШАНС

Сьогодні закінчення!

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Форлі
25.07.2026, 09:29:46

❤️❤️❤️

avatar
Olexandra Novatska
24.07.2026, 03:06:34

Оце поворот! ❤️❤️❤️

Анна Лященко
25.07.2026, 09:29:04

Olexandra Novatska, Так пішов рух...
Дякую!

avatar
Мрія Чарівна
23.07.2026, 23:21:08

Можу тільки повторити питання в заголовку...

Анна Лященко
23.07.2026, 23:24:13

Мрія Чарівна, чекаємо на розділ о 00:00))
Дякую!

Інші блоги
Новий розділ
Якби я вміла правильно розплановувати тиждень — наступний розділ був би по графіку. Через день. Але хороший настрій, наявність натхнення та ракетна небезпека роблять свою справу ? (геть не смішно ?) Тому оновлення
А далі що? (оновлення Порталу)
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
Таємниця Геліос-5
— Що це за тварюки, Сімоне? — м’яко запитав я за кілька хвилин. — Їх надто багато, щоб бути випадковими прибульцями. Чому ж тоді сканери орбітальної розвідки нічого не зафіксували, коли тільки закладали колонію? —
Дистанція...
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
✨читати чи слухати?✨
Сьогодні трішки поекспериментувала — озвучила невеликий фрагмент своєї книги! ​Часто помічаю, як інші автори діляться подібним форматом: хтось начитує текст самостійно, хтось звертається до професійних дикторів.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше