Додано
23.07.26 23:11:22
Якого біса тут відбувається?
Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися брати озброєну банду.
Якого біса тут відбувається?
Ледь я підходжу до всього цього натовпу, один із хлопців у чорному командує:
— Григорій Назаренко? На коліна, руки за голову!
Що? Якого біса?? Встати на коліна на очах у стількох свідків і Вікторії? Та як не принизливо, мені доведеться підкоритися наказу спецпризначенця…
— Гей, хлопці, може без цього обійдемося? Перед вами солідна людина, а ви йому — на коліна… — втручається Артур.
Хлопці у формі перезираються, й один із них підходить до мене.
— Руки за спину… — командує він. Зціпивши зуби, заводжу руки за спину, і молоденький пацанчик, не старший за Єгора, надіває на мене кайданки… Неприємно, але хоч не на коліна й не мордою в асфальт…
— Спокійно, Гришо, я дзвоню адвокатам, — заспокоює мене Артур.
— Ізмесову дзвони… — нагадую другу про нашу угоду з генералом про повну амністію за минулі справи.
— А ми якраз від нього, — посміхається старший групи.
Проходжу повз Вікторію та пригальмовую.
— Ми договоримо, коли я повернуся…


Сьогодні закінчення!

Анна Лященко
1543
відслідковують
Інші блоги
Трішки прохолодної романтики в спекотний день❤️❤️❤️ ❤️❤️❤️ – Ліно, 60 кілометрів не 300. Менш ніж за годину, ми вже будемо на місці. І Сніжані нічого не загрожує, там лише зламана рука… – Лише? –
Він спробував відштовхнути її але в нього не вийшло. Вона хитро посміхнулася й сіла йому на коліна. Чорт забирай ми не вперше це робимо так що давай не будемо робити вигляд що це не так- Хуррем посміхнулася й потягнула його
Під’їжджаю до будинку Георганова, ворота одразу відчиняються, впускаючи мою машину. У дворі — повний аншлаг. Артур і Діана з усіма дітьми, майже всі мої хлопці й десяток спецпризначенців у повній екіпіровці, ніби зібралися
✨Доброго дня, творча й читацька родино!✨ Чотири нових розділи “Між двома подихами” вже опубліковано. Але спочатку — подяка. ⚜️ Хочу подякувати талановитій авторці Лекса Т. Кюро за рекомендацію
Частинка з «Усе веде до нього». Запрошую до прочитання!) Коли я знову розплющила очі, навколо панувала абсолютна тиша. Переді мною простягався нескінченний чорний простір без стін, без вікон, без дверей. Чорна
2 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОце поворот! ❤️❤️❤️
Можу тільки повторити питання в заголовку...
Мрія Чарівна, чекаємо на розділ о 00:00))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати