Вітаю, друзі!

Новий розділ уже на сайті!

За традицією: статичний колаж подаю нижче, анімований уже у моїх reels

– Навчи мене це робити, – підвівіся він, кивнувши на ножі у дверцятах шафи.
Есті поглянула на нього здивовано.
– Гм…гаразд, – розгублено мовила вона. – Ноги на ширині плеч, спину тримай рівно.
Демон слухняно виконував вказівки. Есті передала йому ніж і стала позаду, охопивши зап’ясток. Від її близькості, спину Асмодея вкрили мурахи.
– Дихай рівно, мені зручніше дихати животом, – її рука торкнулась його трохи вище пупка, дихання демона збилося.
 – Груди тримай настільки незворушно, наскільки можеш, це допоможе рівніше тримати приціл, – продовжувала інструктувати Есті.
Вона провела рукою від зап’ястка до плеча. Його тіло реагувало на кожен рух дівчини, концентруватись ставало важче.
– Лікоть сильно не затискай, відхиляй не лише плече, а й весь корпус, інакше можеш травмуватися.
Естефанія легко повернула його плечі назад, а тоді перед. Асмодей прослідкував за нею, облизнувши губи. Дівчина це помітила, кинувши тінь усмішки.

– Чекай, – крізь поцілунок мовила вона, а тоді запустила руку під спину і витягла крихітний ніж, що був увігнаний у дверцята шафи і впирався руків'я їй у поперек.
Вона покрутила його у пальцях, криво всміхаючись.
– Це мій перший.
– Хочеш погратися? – хрипко спитав Асмодей.
Дівчина підняла на нього очі, хитро всміхаючись.
– Востаннє, коли ми грались з ножем, я розпорола тобі горло, – вона легенько торкнулась вістрям його кадика.
Очі Асмодея потемніли, він перехопив зап’ясток Есті і підняв її руку над головою, притискаючи до шафи.
– Що ти…– задихнулась вона, та не встигла договорити – Асмодей увірвав її черговим палким поцілунком.

– Ти заслуговуєш на більше, – хрипко мовив він. – Я хочу, щоб ти мала більше.
Її погляд змінився, Есті стисла його сорочку у пальцях і наблизила до себе:
– То дай мені більше, – так само хрипко відповіла вона і впилась у нього губами.
Від несподіванки, демон задихнувся і притис Есті до дверцят, що жалісливо скрипнули під їх вагою. Асмодей торкнувся її талії. Пальці пірнули під майку, підіймаючи. За мить та вже впала їм під ноги, Естефанія наблизилась, палко цілуючи Асмодея.
Його губи опустились до її шиї, ключиць і торкнулись грудей, викликаючи майже полегшений видих Естефанії. Вона нетерпляче потягнулась до ременя його штанів, Асмодей поцілував її у вилицю, тоді у кутик губ, а тоді й сама дівчина повернула голову і поцілувала його, взявши обома руками за обличчя.

Тут багацько поцілунків і вони всі досить милі, тож я вирішила не зупинятись на одній гіфці))

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️