— Мені... мені чекати на покарання? — тихо, майже не дихаючи, запитала я. Мої пальці вчепилися в край його столу, бо ноги раптом стали ватними.

 

— За що? — м'яко, але доволі знущально запитав Девіан.

 

Він підійшов впритул. Його стегно торкнулося моєї форми, а гаряча долоня повільно, ледве торкаючись, ковзнула по моїй талії вгору, залишаючи за собою шлейф мурашок на шкірі. Кожен мій нерв натягнувся, мов струна.

 

— Я повелася негідно для королеви, — змусила себе вимовити я, дивлячись прямо в його грішні очі. Хвиля пристрасті й небезпеки, що виходила від нього, запаморочувала голову. — Але якби я знала таємниці, які ти приховуєш від мене... Можливо, зараз ми б займалися значно кориснішими справами для цього королівства.

 

Девіан перехопив моє підборіддя пальцями, змушуючи підняти голову ще вище.

 

— Ти не знаєш моїх таємниць, я не знаю твоїх. Хіба все не чесно, Кайє? — його голос став небезпечно тихим, хрипким від приборканого бажання. — Я контролюю людей навколо тебе, щоб захистити, а ти шукаєш відповіді в моєму кабінеті.

 

— Це не рівнозначно, — я не злякалася і вперто випрямилася, майже торкаючись своїми грудьми його міцних грудей.

 

Девіан тихо хмикнув, і цей звук потонув десь у його горлі. Його погляд опустився на мої губи, і в кабінеті стало так тихо, що було чути лише наше рвучке дихання.

 

— Відповідаючи на твоє питання... — він нахилився до самого мого вуха, обпалюючи шкіру гарячим подихом. Його пальці на моїй талії стиснулися міцніше, притискаючи мене до себе так, що я відчула кожен контур його напруженого тіла. — Я б не став тебе карати, Кайє... якби ти сама про це не попросила.

Новий розділ уже в ваших бібліотеках:

Академія для небажаної королеви

Для звʼязку зі мною:

Мій інстаграм

Мій ТікТок

Мій Facebook