Вітаю, друзі!

Як ви вже знаєте, близько двох тижнів блогів на тему нових розділів не було, та оновлення по книзі продовжували виходити регулярно.

Знаю, що не всі мали змогу та бажання ходити у інстаграм, тож вирішила додати коротку вижимку найцікавіших моментів розділів, що були опубліковані на сайті.

(колажі клікабельні)

Асмодей та Есті поволі зближуються, хоч іскрить між ними ще від самого початку, як скоро з того народиться полум'я?

– Я не хочу про те, що було, – хитнув головою він, згадавши налиті кров’ю очі і хижу посмішку. – Я хочу про те, що зараз.

Асмодей зустрів її погляд, взявши за руку і приклав до своїх грудей. Туди, де сорочка розійшлася, пальці Есті торкнулись прохолодної шкіри, від чого обоє здригнулися. Дихання ставало важким, вони не зводили одне з одного очей.

– Я хочу тебе. Це все, що мені потрібно зараз, чи завтра, чи…– він відвів погляд.

– Чи? – перепитала вона, кинувши тінь усмішки.

– Чи взагалі, – тихо додав Асмодей.

Хтось міг би подумати, що це новий персонаж для історії, та направду, згадки про нього ми чули ще у Tale Fatum...

До речі, вгадаєте з кого писаний прототип? Пишіть у коментарях, якщо впізнали актора))

– Годі вже цього, – роздратовано пирхнув Асмодей. –  Ми не маємо часу. Вам обом вже треба зустрітися. Скільки ще ти тікатимеш?

– Не знаю, хто ти такий, та я вже мушу йти.

– Просто зустрінься з нею. Хіба це проблема?

– Нащо це тобі? 

– Вона небайдужа мені.

– Радий за тебе, – кивнув Андрес. – Та, як я вже казав… 

За мить він зірвався з місця, а тоді побіг вперед. Демон важко зітхнув:

– Весь у сестру. 

Вирішила також згенерувати їх разом, як на мене і справді схожі на родичів)

У цьому розділі я загадала як скучила за Вівікою і роботою над її вечірніми образами. Есті людина практична, сукні носитиме лише з якоїсь нагоди, на відміну від подруги, та у цьому розділі нагода таки була і ви лише гляньте яка вона красуня✨

Вона відчула його присутність ще до того, як рука Кессіді торкнулась її. Есті заплющила очі, дозволяючи музиці проникати всередину, малювати несміливі образи, підсилювати фантазії, яким вона не давала свободу.

Його пальці повільно торкнулись її долоні. Есті повернулась, зустрівши погляд Кессіді. Якийсь час, вони мовчки стояли одне навпроти одного.

Натовп підштовхував їх і вже згодом, руки хлопця лягли на її талію. Есті здійняла підборіддя, переводячи погляд з одного ока на інше.  

– Якщо я тобі більше не цікава – так і скажи. Не треба гратися зі мною, це несправедливо.

Він поклав руку на її вилицю, хитаючи головою.

– Згоден, – хрипко сказав Кессіді, а тоді наблизився і поцілував Есті.

Його губи торкнулись її дуже м’яко, демон відчував потребу перепросити за кожну мить, коли та клята печать спрацювала. За кожну її сльозинку, хвилювання чи почуття самотньості. Він поглибив поцілунок, ніжно провівши рукою по її волоссю. Серце прискорилось, мурахи вкрили шкіру. Тепло розливалося тілом, стискаючи живіт. Есті стиснула пальцями його сорочку, потягнувши на себе. Руки Асмодея лежали на талії Естефанії, наблизивши її. Пальці ковзали холодниими металевими пластинами, викликаючи ледь чутний дзенькіт.

– Ой! Таро, – закотила очі Вівіка. – Це звичайні мотиваційні картки з фентезійним лором. Можу надрукувати тобі таких сотню!

– О, так! Тільки замість Верховної Жриці буду я у цій сукенці, ти будеш Імператрицею, звісно ж.

 – Звісно ж, – погодилась Вівіка. 

– А Тайлер… – Естефанія замислилась. – Дияволом?

– Та ні… – пирхнула Вів. – Який з нього Диявол?

– А чому ні? Уявляю цю карту…Топлес, з рогами, його цей проникливий погляд, що підштовхує до спокус…– вона облизала губи. – Чи на цю роль Торнтон пасує краще?

– Ото вже точно ні,  – реготнула Вівіка. – Він не спокусник, радше…Король кубків. Людяний, турботливий, спокійний… – вона зустріла хитрий погляд подруги. – От, дідько!

– Хм… – хитро всміхнулась Есті. – Отже, таро – це мотиваційні картки з фентезійним лором, та ти все ж знаєш їх значення? Цікаво.

Ну, що ж, у цьому розділі, схоже, Есті та Асмодей нарешті відкинули всі невизначеності)

Анімований візуал(перший з колажу) додавати сюди не буду, аби не накликати блокування блогу, тож мерщій до мого інстаграму)

Але уривок лишаю:

 Поцілунок був глибоким і гарячим, Асмодей підхопив Есті, дівчина обвила ногами його стегна.

Демон провів рукою по її шиї, тоді торкнувся ключиці і застиг над грудьми, піднявши очі на Есті. Дівчина ледь помітно кивнула і Асмодей опустив бретельку вниз по її плечу.

Його губи торкнулись гладенької шкіри, дівчина закинула голову, зітхаючи. Волосся розсипалось, лоскочучи руку, якою Асмодей тримав дівчину за талію.

Вона наблизилась, шукаючи його губи і поцілувала, провівши руками по його щоках. Кінчиками пальців провела по шиї, спинившись біля коміра сорочки, а тоді пірнула під нього.

Нарешті трійця була чесною щодо свого минулого. Важка розмова, що попри все, принесла полегшення та розуміння.

Есті закрила руками рота.

– Трясця…я такого наговорила тобі! Я…я сказала, що ти ніколи не була під загрозою смерті. Боже, Вів, пробач мені.

– Не треба. 

– Я не мала судити тебе. Я не знала нічого…це…друзі так не чинять! – вона опустила очі, схлипнувши. – Я така дурепа…

Вівіка взяла Есті за руку, злегка всміхнувшись. Руки Тайлера досі лежали на її плечах, вони вдвох поглянули на Вів, та вона лише знизала плечима:

– Навряд чи є посібник з дружби. Тим паче, далеко не всі друзі вилізли із пекла і вбивають виродків, як ми. 

Асмодей відчув зміни у аурі Есті. Вона тремтіла, неначе щось стиснуло її. Серце дівчини гупало, зуби скрипіли, а сама вона зіщулилась, обійнявши себе руками. Її тіло здригалося, гаряче відчуття паніки сколихнуло ауру, змусивши демона застигнути. Паніка була не зовнішньою. Вона линула зсередини. Він стиснув руки в кулаки, розуміючи, що не може просто сидіти осторонь. Та він обіцяв. 

Есті почула, як Асмодей підвівся. Ліжко злегка здригнулося під його вагою, коли він сів на край. Естефанія не повернулась до нього. Але й не відсунулась. Та чогось те, що він прийшов пожаліти її – спрацювало протилежним чином. І дівчина розплакалась, здригаючись від болю, страху і огиди до себе самої.

Прохолодна рука лягла Есті на спину між лопатками. Він не пестив її, а неначе нагадував про мовчазну присутність. Обіцяв свою підтримку і не чекав нічого натомість.

Щоб побачити всі анімовані колажі, зазирайте до моїх reels

Наступний розділ буде вже опівночі, тож дочекайтесь)

⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘⫘

Анотація до книги "Talis est Obsessio"

Talis est Obsessio (Така вже Одержимість)
Ніхто не застрахований від кохання. Ні демони, ні янголи, ні смертні. Хай якими прихильниками "нижчого" клеймують перших, якими прагненнями до "високого" виховують других, чи якими грішними вважають третіх. Ніхто не застрахований від пристрасті чи бажання. Та все ж, у вирі почуттів та пошуку сенсів варто визначити: це все ж любов, чи одержимість?

☝️

Клікніть на троп-картку, щоб побачити тизер до книги!

Запрошую також до своїх соціальних мереж ☀️✨
(піктограми клікабельні)

Ваша, Кайла Броді-Тернер ❤️