Сьогодні опублікував свій останній поки що роман. Останній за часом, я не маю на увазі, що то все, що я написав взагвлі. Я вирішив так зробити, минуючи логіку часу, бо ця книга для мене дуже важлива, та я її найбільш люблю. Це може недостатньо точний вираз, бо нормальна людина любить усіх своїх дітей однаково, а книги, це зовсім, як діти... "Гратися" з ними, коли ти пишеш дуже приємно, але потім, коли, як я вже писав, тексти починають своє самостійне життя, тут теж, як з дітьми. Чимось ти ришаєшся, а щось може навіть приносити неприємнощі, але ти все одно це любиш. Книга, на відмінність від дітей ніколи не народжкється без любові. Я просто не можу собі уявити, як не вмерти від туги, якщо пишеш про те, що тобі не цікаво, чи йде у розріз із твоїми принципами.
Якось так. Приємного читання.