норм чи стьорм?

Норм чи стрьом вносити такі серйозні правки у вже опублікований півтора року тому твір? Наприклад, змінити половину розділу без втрати контексту або повністю поміняти героїв?

Я перечитала деякі свої твори й відчула дикий сором за написане, а це ж ще й інші читали... Хоч на свій захист скажу, що це був мій найперший і взагалі один із перших творів, тому себе прощаю, але скоригувати все ж варто!

То що ви скажете?

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Едмунд Ґраймс
22.07.2026, 11:26:19

Якраз таки подібні правки, після довгого часу, виявляються найдоцільнішими. Кажуть, за такий час (від тижня до нескінченності) ''око розмилюється'', текст та образи в голові пов'язані з текстом та його написанням — забуваються. Це дозволяє поглянути на твір з погляду читача.

Але по собі скажу, що це болото може затягнути та відволікти від справ теперішніх.

Teremok
22.07.2026, 12:21:12

Едмунд Ґраймс, тут з вами погоджусь)

avatar
Вілена Озерська
21.07.2026, 13:04:06

Нічого дивного в цьому немає. Все приходить з досвідом. Через певний час кожен дивиться на вже давно створене свіжим поглядом, і здається, що деякі події або зайві, або взагалі не вписуються в сюжет.

Показати 2 відповіді
Вілена Озерська
22.07.2026, 11:21:27

Teremok, Він в мене поки що тільки один і той на старті. Поки що змінюю в самому ворді те, що не дуже подобається, а потім додаю на сайт. Змінювати щось в уже опублікованому поки не доводилось, але не зарікаюсь. А взагалі мені дуже подобаються ті автори, які пишуть весь твір повністю, дають йому полежати , а тільки потім додають. Я поки що так не навчилася.

avatar
Адель Лантьє
22.07.2026, 10:20:50

Я один свій твір так і поміняла потім

avatar
Дана Новак
21.07.2026, 14:14:49

З одного боку, цілком зрозуміло. А з іншого – прочитала колись, здається, у Амаду, що ніколи не переписував свої вже готові твори, навіть якщо поміняв політичні або життєві погляди – бо ті твори відображали його таким, який був на той час. Теж аргумент, як на мене...

Показати 2 відповіді
Дана Новак
22.07.2026, 09:41:45

Teremok, Думаю, це нормально) Просто я, коли зазираю у старе, бачу персонажів то надто наївними, то надто запальними, то сюжет йде надто швидко чи надто повільно) Потім кажу собі, що "досконалості немає меж", і що з часом обов'язково знайду щось нове, що мене не влаштовуватиме)

avatar
Eugene
21.07.2026, 12:56:15

❤️❤️❤️

Інші блоги
На глибині кохання - фінал!
— То що, виходить, ти тут не народився? — з підозрою запитав Костя, свердлячи Віктора поглядом. Цікаво, що це те питання, яке першим спало йому на думку після того, що ми дізналися… ϟ НА ГЛИБИНІ КОХАННЯ - перша
Ласкаво просимо на Геліос-6
Звичне для мене увімкнення маршового двигуна стало для моєї пасажирки випробуванням. «Пуш» зазвичай відчувався як різкий, хльосткий удар по всьому тілу, коли ти навіть не міг визначити, де саме виникав і куди зникав
Подарунок для Даніелли
Хлопці поїхали близько шостої вечора, залишивши після себе виконану роботу, запахи свіжого розчину і… неймовірний подарунок на задньому дворі. Ванну встановили ідеально: просто за будинком, де високе старе дерево
Цікавинки про Нокса з "Не моїх крил"
Вітаю, шановні читачі! Сьогодні у мене незвичайний допис. Це - інтерв'ю з головним героєм моєї книги ("Не мої крила"), проведене прекрасною авторкою Марго Вольскою для ТГ-каналу "Чарівне фентезі Букнет". Хтось
Трішки яскравих коміксів
Драксарія : Серце Безодні, нова глава вже на сайті. А наші герої наближаються до розгадки моторошних загадок...https://booknet.ua/book/draksarya-serce-bezodn-b459200
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше