норм чи стьорм?

Норм чи стрьом вносити такі серйозні правки у вже опублікований півтора року тому твір? Наприклад, змінити половину розділу без втрати контексту або повністю поміняти героїв?

Я перечитала деякі свої твори й відчула дикий сором за написане, а це ж ще й інші читали... Хоч на свій захист скажу, що це був мій найперший і взагалі один із перших творів, тому себе прощаю, але скоригувати все ж варто!

То що ви скажете?

5 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Едмунд Ґраймс
22.07.2026, 11:26:19

Якраз таки подібні правки, після довгого часу, виявляються найдоцільнішими. Кажуть, за такий час (від тижня до нескінченності) ''око розмилюється'', текст та образи в голові пов'язані з текстом та його написанням — забуваються. Це дозволяє поглянути на твір з погляду читача.

Але по собі скажу, що це болото може затягнути та відволікти від справ теперішніх.

Teremok
22.07.2026, 12:21:12

Едмунд Ґраймс, тут з вами погоджусь)

avatar
Вілена Озерська
21.07.2026, 13:04:06

Нічого дивного в цьому немає. Все приходить з досвідом. Через певний час кожен дивиться на вже давно створене свіжим поглядом, і здається, що деякі події або зайві, або взагалі не вписуються в сюжет.

Показати 2 відповіді
Вілена Озерська
22.07.2026, 11:21:27

Teremok, Він в мене поки що тільки один і той на старті. Поки що змінюю в самому ворді те, що не дуже подобається, а потім додаю на сайт. Змінювати щось в уже опублікованому поки не доводилось, але не зарікаюсь. А взагалі мені дуже подобаються ті автори, які пишуть весь твір повністю, дають йому полежати , а тільки потім додають. Я поки що так не навчилася.

avatar
Адель Лантьє
22.07.2026, 10:20:50

Я один свій твір так і поміняла потім

avatar
Дана Новак
21.07.2026, 14:14:49

З одного боку, цілком зрозуміло. А з іншого – прочитала колись, здається, у Амаду, що ніколи не переписував свої вже готові твори, навіть якщо поміняв політичні або життєві погляди – бо ті твори відображали його таким, який був на той час. Теж аргумент, як на мене...

Показати 2 відповіді
Дана Новак
22.07.2026, 09:41:45

Teremok, Думаю, це нормально) Просто я, коли зазираю у старе, бачу персонажів то надто наївними, то надто запальними, то сюжет йде надто швидко чи надто повільно) Потім кажу собі, що "досконалості немає меж", і що з часом обов'язково знайду щось нове, що мене не влаштовуватиме)

avatar
Eugene
21.07.2026, 12:56:15

❤️❤️❤️

Інші блоги
Хто ще не бачив?
У мене на сторінці вже стартувала гаряча й трохи провокативна новиночка. Перший розділ «НЕ ДИВИСЬ» уже можна читати, а продовження виходитиме щодня опівночі. І я майже впевнена, що такого ви ще не читали…
Книгу оновлено. Невже Ксю його лише використовує?
«О боже, що я роблю? Що я взагалі тут роблю?» — пронеслося в його голові гігантським червоним рядком. Він, Ярослав Володимирович Ольшанський, кандидат технічних наук, серйозний розробник, голова перспективного
оновлення
Вже доступні 2 розділи, також ще завтра займусь роботою) Коли писала після 44 розділу "Наша крива байдужості" секретаря називала Тамара, нуууу дуже сподобалося ім'я. Коли почала редагувати для вас виявила, що вона Галина,
Це мала бути просто історія кохання...
А тепер трохи про історію, через яку я, власне, тут ? «Ілюзія спокою» — моя перша книга, і сьогодні на Booknet уже опубліковано 32 розділи. Це історія Кейтлін Зейн — дівчини, яка дуже любить робити вигляд, що чудово
Не обирай мене - візуали
Вітаю моїх читачів! Історія Руслана і Ліки минулого тижня отримала розвиток, який штовхає сюжет до цікавих подій. Я впевнена - те, що відбуватиметься далі не залишить вас байдужими. Наступне оновлення вийде у понеділок,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше