Із цим автором у мене склалися дуже нерівні стосунки. Насамперед я прочитав в "іноземній літературі" його роман "Степовий вовк". Пам'ятаю, що сподобалося до тремтіння, але сьогодні я пам'ятаю цей роман вже дуже невиразно.

Потім мені попалася "Гра у бісер". Не сподобалось так, що я, здається, навіть не дочитав. Потім ще щось почитував, але дуже епізодично. Потім мені потрапила велика повість "Сітхартха". І знову - цілковитий острог, і я добре пам'ятаю цей твір досі. "Подорож у країну Сходу" - не сподобалася, але підштовхнуло до важливих роздумів. Тобто, швидше, сподобалося, але до певної міри.

Сьогодні мені попалася його дуже раннє оповідання "Заручини". Дуже миле оповідання, написане напрочуд приємною мовою, зовсім не схожою на пізніші твори. Рекомендую. На тлі темряви, що наповзає зараз, подібні твори допомагають не втрачати надії.