— Тоді я допоможу собі сама. — Я нахиляюся до спантеличеного Гаврила й легко цілую його в губи. Він шипить через рану і я відстороняюся, але не надовго. Хлопець відпускає мене, одною рукою бере за талію, а іншою — підтримує за сідниці, щоб ми були одного росту. Я огортаю його торс ногами і ми продовжуємо цілуватися.

«Юстино, що ти робиш?» — крутиться у моїй голові. Чомусь зараз бажання переспати з Гаврилом здається не таким вже й абсурдним. Це ж просто секс на одну ніч заради цікавості. Та й він наче не проти.

— Можливо, продовжимо в спальні? — пропоную я. Мені голову добре скрутило від цього поцілунку. Раніше я не була такою ініціативною. Боже, що зі мною?

— Мушу тобі відмовити, люба. Я обіцяв Іллі, що наш шлюб обмежиться лише поцілунками. — Він бере мене на руки й виходить з басейну. Після цього загортає мене в рушник. Тканина не накриває голову та ноги, тому я тремчу.

— Ти зараз серйозно? — Я обурена через їхню домовленість за моєю спиною.

— Так. Ілля — це не просто член моєї команди. Він — мій найкращий друг і я дотримаю свого слова. — Пері знову повертається до нас. Вона починає вилизувати мою ногу, неначе я велика мокра кішка, яка не може впоратися сама.
 

Якщо вас зацікавив уривок, то запрошую до прочитання моєї книги "Кохання в овертаймі".