Не скажу, що це повністю мій письменник, але він, безумовно, зірка першої величини. Крім того, події, які він пропонує, можуть не захоплювати самі по собі, але на відміну від російської класики, через його тексти не потрібно продиратися, знемагаючи від нудьги і відрази до більшості персонажів.
Нещодавно попалося його коротке оповідання "Спокушання".
Ну, двома словами: справа відбувається на Борнео. Приїжджає молодий вчений із Шотландії на роботу в музеї. Дружина куратора музею намагається його спокусити. При цьому репутація в суспільстві у неї... ну-самі розумієте: цей учений був далеко не першим її "подвигом". Сама вона із Росії, звідки втекла з батьком після революції. Чим усе закінчилося – почитайте самі. Написано дуже добре.
І ось ми їдемо з дружиною: зранку я відвожу її на роботу. Їдемо та обговорюємо це лповідання. Я спитав:

- Чому Моем вирішив зробити свій розпусний персонаж саме росіянкою?
Я й справді не дуже розумів цей момент. І дружина висловила цікаву гіпотезу:
- Він, мабуть, був під враженням від Гали Далі.
Власне, Гала була спочатку дружиною Поля Елюара, за нею хльостував Пікассо, Бунюель і хто тільки ні.
Загалом, непогана розповідь, де досить похмурий кінець цілком можна розглядати як happy end.