Давайте, трохи попліткуємо)

Чесно кажучи, я й досі інколи заходжу на сторінку книги й не можу повірити, що колись наважилася натиснути кнопку «Опублікувати». Тоді було страшно. Дуже страшно. Адже разом із книгою ти показуєш людям не просто історію — ти відкриваєш частинку своєї душі.

За цей час книгу прочитали різні люди. Хтось залишив відгук, хтось просто мовчки перегорнув останню сторінку. І я безмежно вдячна кожному, хто подарував моїй історії кілька годин свого життя.

Але сьогодні мені особливо хочеться звернутися до тих, хто вже знайомий із моєю книгою.

Розкажіть, будь ласка, що ви відчули після прочитання? Які герої вам запам’яталися? Чи були моменти, які змусили усміхнутися, переживати або замислитися?

Мені дуже важливо почути вашу чесну думку. Не лише похвалу, а й конструктивну критику. Саме завдяки вашим відгукам я розумію, що вдалося, а над чим варто працювати далі.

І якщо у вас є побажання — щодо нових історій, героїв або просто добрі слова автору, — я буду щаслива їх прочитати. ❤️

Дякую кожному, хто колись повірив у початківця-автора. Можливо, саме ваша підтримка стала тією причиною, через яку я продовжую писати.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Olena I
20.07.2026, 12:54:42

Вітаю з тим, що ви наважилися) ❤️❤️❤️

Інші блоги
Трохи поєзії в блог❤️
Двоє Не кожному щастя приходить без стуку, Не кожному серце знаходить своє. Та варто лиш раз доторкнутися руку — І світ уже іншим назавжди стає. Вона — його тиша у бурі шаленій, Він — пристань її серед сотень
У «між життям і вічністю» — нова обкладинка ❤️
Іноді книга вже написана, останню крапку поставлено, герої давно живуть своїм життям… а авторка все одно дивиться на неї й думає: «Ні. Щось я тут ще не договорила». ? Цього разу я вирішила не чіпати героїв. Вони
А це вже попадалово...
Вочевидь, побоюючись залишитися зі мною наодинці, Лідія призначила зустріч на стоянці біля супермаркету. Заїжджаю туди. Впізнаю машину колишньої, яку особисто їй купував, і стаю поруч. Благо, вона обрала місце далеко від
Ми випадково видали злодійку заміж за дракона...
Ні, серйозно. Ми сіли писати легку романтичну історію про фіктивний шлюб. План був простий: ✔ нахабна злодійка; ✔ холодний принц-дракон; ✔ трохи гумору; ✔ трохи романтики. Минуло дві глави... І тепер головний герой
Г.Гессе
Із цим автором у мене склалися дуже нерівні стосунки. Насамперед я прочитав в "іноземній літературі" його роман "Степовий вовк". Пам'ятаю, що сподобалося до тремтіння, але сьогодні я пам'ятаю цей роман вже
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше