Компромат?

У день весілля Діани та Артура Филиповича я знову натрапляю на неї. Цього разу в Палаці Спорту. Вдаючи, що захоплена своїм телефоном, Лідія налітає на мене прямо на повороті біля сходів. Натикається наче абсолютно випадково, хоча я готова поклястися, що жінка вкотре вистежувала мене.
— Ой, треба ж, яка зустріч, — фальшиво посміхається вона, демонстративно оглядаючи моє вбрання з голови до ніг. — Вікторія, здається? Не очікувала побачити тебе на сімейному святі. Григорій, пам’ятається, не любить тягати із собою абикого. Хоча… Ох, так! Ти ж особиста служниця Діани! Тепер усе стає на свої місця!
— Моя присутність тут не має тебе хвилювати, Лідіє, — спокійно відповідаю я, дивлячись на неї впритул. — Займися краще братами Стуценками. Вони, напевно, уже чекають на тебе десь у туалеті. Скучили за пів дня… Не змушуй чоловіків томитися від спермотоксікозу.
Губи жінки кривляться в злісній посмішці, але сказати вона нічого не встигає — повз проходять гості, і вона, різко розвернувшись на високих підборах, поспішає сховатися за дверима.
***
Повертаюся до столу. Григорій сидить злий і щось швидко набирає в телефоні. Побачивши мене, він відправляє повідомлення і ховає ґаджет у кишеню.
— Знову Лідія? — питаю з розумінням.
Григорій важко зітхає, міцно стискаючи щелепи. Він не збирається брехати чи викручуватися, але й не дуже хоче обговорювати цю тему.
— Знову вона, — коротко кидає Назаренко, міцно стискаючи пальцями кришталевий келих. — Дрібниці закінчилися. Цього разу пішла велика гра. Каже, що хоче зустрітися зі мною завтра.
— І що цього разу?
Григорій відвертається, і в мене з’являється відчуття, що ситуація виходить з-під його контролю.
— Вона стверджує, що має компромат на нас. Щось таке, що я, за її словами, мушу побачити. Вона погрожує злити все в мережу та влаштувати скандал.
— Компромат на тебе й на мене? — навіщось уточнюю, і тут же згадую, як сім років тому найняла кілера для свого чоловіка. Але Григорій тут ні до чого…
— Вона сказала «на нас»…

ДАЙ НАМ ШАНС

Оновлення щодня о 00:00!

6 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анна Форлі
20.07.2026, 20:25:15

❤️❤️❤️

Анна Лященко
20.07.2026, 22:49:12

Анна Форлі, Дякую!

avatar
Аріда Демоніар
20.07.2026, 04:45:30

Мда.. Не на ту Ліда напала. Цікаво який же компромат вона має на Вікторію і Григорія?

Анна Лященко
20.07.2026, 22:49:07

Аріда Демоніар, дуже цікавий компромат...
Дякую!

avatar
Olexandra Novatska
20.07.2026, 03:40:21

Щось дійсно має чи блефує?

Анна Лященко
20.07.2026, 22:48:37

Olexandra Novatska, Скоро дізнаємося!
Дякую!

avatar
Марина Моргун
19.07.2026, 23:34:07

Ох Ліду й крутить! аж вивертає від люті, повне відчуття, що яд тече із зубів.

Анна Лященко
20.07.2026, 22:48:15

Марина Моргун, Так і є))
Дякую!

avatar
Олена
19.07.2026, 21:42:02

Навіть писати не хочу які "приємні" думки промайнули щодо Лідії зараз. Бувають же такі ниці люди, яким чуже щастя муляє.

Анна Лященко
20.07.2026, 22:47:50

Олена, Бувають такі. На жаль, частіше ніж хотілося...
Дякую!

avatar
Тея Калиновська
19.07.2026, 21:41:34

❤️✨❤️✨❤️

Анна Лященко
20.07.2026, 22:47:04

Тея Калиновська, Дякую!

Інші блоги
Другий етап підготовки
Ну що, мої любі, зізнаюся чесно: я ледь не зламала собі мозок, поки намагалася вигадати чотири різні сюжети, які відповідали б усім результатам вашого голосування. Але, здається, впоралася! І повірте, це було ще те випробування,
Час для візуалів!? Як гадаєте?)❣️
Герої моєї історії "Повернутий час"отримали свої обличчя! Візуалів для цієї історії вже назбиралося чимало). Хтось із них став порятунком, а хтось - холодним нагадуванням про минуле. ​Чий образ найбільше збігається
Світлий вірш про таємницю щастя й любов до життя
Як часто ми замислюємося про те, як швидко минає час і де ж ховається те омріяне щастя? Осінь за осінню спливає, але справжня таємниця полягає в тому, щоб уміти роздивитися це щастя навколо себе, примиритися з близькими, зберегти
Чому моя збірка має назву «я знову пишу…»
- Привіт, мої любі читачі, ! Сьогодні я хочу поділитися з вами чимось дуже особистим - силою слова, яка вміє лікувати, підтримувати та повертати до життя. Для тих, хто тільки долучився до моєї творчої родини, давайте познайомимося
✨безодня захопила всіх✨
Ехо Безодні: Ворог, від якого неможливо сховатися навіть уві сні Вітаю творче товариство! Сьогодні хочу поговорити з вами про те, що не дає спокійно дихати ні героям «Драксарії», ні, мабуть, усім нам під час читання.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше