Всім доборго вечора, любі мої.

Що ж, історія Ейві і Честера потихеньку-помаленьку рухається до кульмінації. Тож принесла вам сьогодні, крім нового розділу, трохи візуалізацій цієї книги.

​❤️ Її голос — коштовність, за яку платять золотом. Її обличчя — таємниця, схована від усього світу. Ейвері Пташка звикла бути недосяжним бажанням, але тепер вона стала здобиччю.
Таємничий і могутній Честер Таурен звик отримувати все, що забажає. Тепер йому потрібна вона. Але чи можна приборкати ту, чия душа належить небу? І яку ціну доведеться заплатити за спробу зачинити Пташку в клітці?

– Ймовірно, хоча в мене є питання, в тому числі й до вас, лорде Вейренгай, щодо її лікування, – абсолютно спокійно, попри той задушливий гнів, що палав всередині, промовив Честер. – Проте зараз мова не про матір, а про батька. Саме лорд Бердней благословив наш шлюб!

Слова, промовлені неголосно і спокійно, мали приголомшливий ефект. Цитадель немов вибухнула криками, зойками… Навіть тіні під стелею заметушилися скоріше, захвилювалися…

– Неможливо… – Бердней – Заклинатель… – Він жодного разу не відгукнувся нікому… – Яка все ж неймовірна сила…

Проте ані Чес, ані Адам не прислухалися до розмов Заклинателів і служителів Ордену. Вони спостерігали за присутніми. Адам — відверто, а Честер – крадькома. Загалом, реакція присутніх була очікуваною. І лише лорд Вейренгай потай перезирнувся з Главою Ордену, а наставник покійного батька Ейві опустив голову нижче.

Зізнатись, Чес здивувався, що Бердней відгукнувся саме йому. Почасти. Адже прийшов він до дружини і доньки. Втім, причина могла бути ще в тому, що лорд чудово розумів: у Цитаделі є зрадник, і напад у лісі точно не був стихійним проривом. Тож не довіряв тут нікому.

– Чому тобі, Таурен?.. – прогудів лорд Кайрон, стиснувши поруччя так, що побіліли розписані білими шрамами засмаглі руки. І гудіння в залі трохи притихло. – Чому він нікому не бажав відгукнутись, а тобі… з’явився?

– Певно, тому, що я той, хто одружився з його донькою і взяв відповідальність за його рід, – настільки м’яко, наскільки дозволяла ситуація, відповів на це Честер.

– І звісно ж, крім вас, ці слова підтвердити нікому, – з єхидством зауважив Вейренгай. – Хтось був присутній при цій вашій розмові?

– Був!

Гарний грудний голос, що розпоров какофонію звуків у залі Ради Цитаделі і вдарив просто в серце, вибивши землю з-під ніг, Честер просто не міг не впізнати. І на якусь мить він просто завмер, відчуваючи, як від жаху холонуть долоні. Адже він залишив її під магічним захистом і доглядом найближчих і найвірніших слуг дому. І зараз він щиро жадав помилятися. Щиро жадав, аби йому просто ввижався цей голос… Та де там. Саме тому повертався на голос повільно, немов боявся побачити її тут.

– Я – леді Ейверлін Таурен, уроджена леді Ейверлін Бердней, молодша донька Заклинателя — лорда Рейвена Берднея, – кожне слово – повільний, зважений крок. Кожен погляд чіпко тримав увагу присутніх. І навіть Вейренгай зробив крок назад, коли вона дійшла до артефакту. Зрештою, стільки часу на сцені навчили її тримати увагу глядача, і тепер вона користувалася цим вмінням на повну. – І я готова свідчити тут і зараз як донька, як леді, як…

Вона рішуче підняла руку, пальці тонкої ніжної руки на мить здригнулися, і Чес підхопився, розуміючи, що саме вона надумала зробити.

Більше новин, ілюстрацій,оголошень, вікторин і не лише шукайте на каналі "Подорож у казку"

З любовʼю і теплом, завжди ваша О. Гуйда!