Додано
19.07.26 15:45:01
То папороть таки цвіте? перевірте))
Тільки вчора писала тут про те, що добігає кінця моя "Чорна Марія", а сьогодні схоже повідомлення...
“МОЄ “КУПАЙЛІВСЬКЕ ДИВО” якось так неочікувано навіть для мене самої теж уже майже у фіналі: залишилося дві глави останнього розділу і післямова.
Я дуже вдячна всім, хто був з Матвієм і Харитиною (тільки не Харитюнею, хто розуміє, про що я!) з першого рядка. І я вам обіцяю: саме в кінці вони вас іще здивують, бо Харитина... вирішить стати щасливою.
Як? Не пропустіть останні глави, і самі про все дізнаєтесь.

Буду дуже вдячна, якщо напишете свої враження від книги і від рішення Харитини, мені перше дуже важливо, а друге неймовірно цікаво.
І, звісно, буду вдячна за підписку на мою сторінку. І, як мовиться, далі буде, бо я вже працюю над новою історією...
Лія Лореляйн
259
відслідковують
Інші блоги
Я помітив одне цікаве явище: наші тексти після публікації починають жити своїм самостійним життям, абсолютно незалежним від ношого відношення до них. Ось наприклад сьогодня я опублікував збірку оповідань "Декілька карт
Моя пантера з іншого світу Прикрила хлопця від зглазу, на всяк випадок)) Але він і так красунчик)) XD
— Ааа! Жінко, що ти робиш? Боляче! — загарчав я від несподіванки й болю, силоміць вириваючи руку з її хватки. Дівчина
У день весілля Діани та Артура Филиповича я знову натрапляю на неї. Цього разу в Палаці Спорту. Вдаючи, що захоплена своїм телефоном, Лідія налітає на мене прямо на повороті біля сходів. Натикається наче абсолютно випадково,
Проводимо наш марафон вже вчетверте, і щоразу він показує чудові результати для авторів та читачів. Завдяки йому багато хто знаходить нових постійних читачів, відкриває для себе цікаві книги та отримує щиру підтримку. Його
Іноді здається, що можна просто зачекати. Не поспішати. Не втручатися. Не приймати рішення. Але життя влаштоване інакше. Навіть коли ми нічого не робимо, час усе одно рухається вперед. І дуже часто саме наша бездіяльність
5 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦвіте-цвіте, тільки надто сором'язливо (。•̀ᴗ-)✧
Кіт Анатолій, Отож вони її й шукали цілих 13 років! Усе ніяк роздивитися не могли)))
Дуже гарна обкладинка!❤️
Ксенія Кова, Щиро вдячна)
Неймовірна історія! Рекомендую прочитати!
Pretty Woman, Дякую)))
А ще хотіла сказати, що пацан у них класний виріс...
Лаура Завірюха, Ой... ну, Гнат справді унікум)
Дуже хороше оповідання, мені сподобалось, дякую вам)))
Лаура Завірюха, Дякую за підтримку)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати