З дитинства багатьох із нас вчили бути слухняними, правильними й усім допомагати. Але в дорослому житті це часто перетворюється на синдром «хорошої людини», яка роздає свій час, сили та емоції іншим, залишаючи себе на останньому місці.

Правда в тому, що кожен раз, коли ви кажете «так» іншим через силу й переступаючи через власні бажання, ви кажете тверде «ні» собі, своїм цілям та своєму ресурсу. Особисті кордони — це не стіна, щоб відгородитися від людей. Це просто двері, ключі від яких належать тільки вам. І ви маєте повне право вирішувати, кого впускати, а кого залишити за порогом.

Швидше переходьте до тринадцятої глави, читайте цю визвольну маніфестацію і запускайте лавину сміливості у коментарях! Пишіть наш сьогоднішній головний маніфест: «Я маю право обирати себе без жодної провини!»

https://booknet.ua/book/30-dnv-shcho-zmnyat-tvo-zavtra-b456129

З повагою до ваших кордонів, Ваш Любисток