Моя перша книга!!!

Добрий вечір, любі друзі!

Кілька днів тому я виклала пролог своєї першої книги — «Палке сонце Халіфату».

Це історія про дівчину, яка звикла боротися за своє місце, про кошмари, що переслідують навіть найсильніших. Про чоловіка, який після зради втратив здатність довіряти, але зустрів ту, кому, можливо, доведеться повірити. Про політичний шлюб, у якому немає місця коханню і двох людей, яким доведеться навчитися бути поруч.

 Це історія про довіру, яку доводиться будувати з нуля, про кошмари, від яких не завжди можна прокинутися самостійно і про те, як навіть найпалкіше сонце, яке безжально спалює все, може зігріти того, хто давно звик жити в холоді.

Буду дуже вдячна і рада вподобайкам та коментарям.

А, точно! Я вже почала писати перший розділ, я думаю він буде значно більшим за пролог... Та сподіваюсь, цікавішим.

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Асея Мітрель
17.07.2026, 22:44:41

Вітаю вас із цим важливим починанням! Бажаю успіхів!

Асея Мітрель, ❤️❤️

Інші блоги
В’язень з Позамежжя: промо відео і ще дещо :)
Вітаю! ☺️ Я загалом не дуже люблю писати блоги. Мені весь час здається, що я говорю в порожнечу. Але, можливо, іноді варто це робити, навіть якщо в коментарі прийдуть лише мої улюблені колеги ❤️ І цей блог для тих,
Оновлення, картиночки і важливе питання про 18+)
Добрий вечір любителям фентезі! "Терміново потрібна відьма": оновлення на сайті ;) А ось уривочок і візуал)) Груба лайка вирвалася з мого рота одночасно з тим, як Ренар знову зробив той жест пальцями. Я застигла
Фіналіст конкурсу по дарк роману. Провальна помста
Складна, дуже емоційна та темна історія. https://booknet.ua/book/provalna-pomsta-b448816
«геловін на двох» у геловінському флешмобі!
Цей геловінський флешмоб сповнений містики, загадок, страху, доброти, кохання та гумору, а я додам до цього всього трішки пристрасті. Уявіть собі: у сорок років ви дізнаєтеся, що ви спадкова відьма й маєте особливе призначення.
А далі що? (оновлення Порталу)
Можна подумати, що світ «Порталу у Гріх» населяють якісь залізні й невтомні кіборги. Але ні. Всі люди, і мають свою межу. Наша читачка тим паче. – Що далі, кицюню? Є сили і настрій продовжувати? Чи хочеш перепочити?
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше