Коли я починала писати "Не за сценарієм" — Марко мав бути простим. Легковажний, безвідповідальний, трохи набридливий. Такий що дратує з першої сцени.
Але він вийшов іншим.
Десь між другим і третім розділом він почав дивитись на Соломію так, що я сама заплуталась — він грає чи ні? І це найстрашніше що може статись з режисеркою. Коли не розумієш де закінчується роль.
Соломія поки тримається. Але камера фіксує все ❤️
Читайте "Не за сценарієм" на BookNet — нові розділи щодня.
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Іра, ❤️✨
А потім узагалі любовний роман перетворюється на виробничий і близькі стосунки між головними героями тільки псують сюжет і заважають розвитку
Пацюк Червоній, Це взагалі окремий жанр — виробничий роман де любов заважає справі ☀️ Макар і Ліда мабуть самі не раді що закохались не вчасно. Але ж саме в цьому вся інтрига — коли почуття ускладнюють все що можна ускладнити ❤️ Читачі точно не нудьгують!
У мене в "Хімії кохання" так. Спочатку мали розвиватися почуття між Макаром і Лідою.а головною героїнею мала бути баба юля. Але зараз леся виходить теж на перший план і займає місце поряд із Макаром і Лідою
Пацюк Червоній, Яка мудра Юля — відпустити владу і видихнути! Це окрема історія про жінку яка нарешті дозволила собі просто жити. А Леся нехай керує — молодим і карти в руки ❤️ Звучить як дуже тепла і жива книга, де кожен герой на своєму місці.
Це круто, коли герої починають йти своїм шляхом і навіть автор не завжди знає, куди це його завиде)
Василенко Сергій, Точно! Це один з найкращих кайфів письменництва — коли герої оживають і починають тебе саму дивувати. Іноді навіть автор біжить за ними з блокнотом і думає: «Ну і куди ви мене ведете?» ☀️ А потім виходить саме те, що треба.
Знайома письменницька класика: починаєш писати одну історію, а в процесі виходить зовсім інша. Задум змінюється, герої починають показувати характер і диктувати свої правила. Іноді це заводить у глухий кут, але найчастіше — відкриває друге дихання для книги.
Тіна Волф, Класика! ❤️ Починаєш з одного задуму, а герої беруть своє і ведуть зовсім іншим шляхом. Іноді в глухий кут, але частіше — дають книзі друге дихання.
❤️❤️❤️
Іра, ✨❤️
❤️❤️❤️
Іра, ❤️✨
Це найкраще - коли не ми примушуємо героїв бути для нас зручними, а вони починають діяти за своїми характерами. І ми більше не можем примусити іх зробити щось для сюжету.
Omela, Саме так — і це найдивовижніший момент в написанні. Коли розумієш що вже не ти керуєш історією, а вона тебе ❤️ Марко саме такий — прийшов і зробив все по-своєму.
♡♡♡
Блакитна, ♡❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати