Моя книга Право на реванш набирає оборотів... Знаю багато хто із вас любить спойлери...тому сьогодні короткий стойлер цієї непростої історії... 

«17 липня 2026 року.Сьогодні я мало не померла. Не на полі бою, не від хвороби, а на горіховому столі мого покійного батька, під руками людини, яку я колись вважала своїм усім.Денис перейшов межу. Коли його пальці стиснули моє горло, перекриваючи повітря, я побачила в його очах не пристрасть. Я побачила там безжального монстра, який хоче стерти мене, підпорядкувати й знищити, як і бізнес мого тата. Він думає, що виграв. Він думає, що його залізна хватка змусила мене підкоритися. Він бачив мої сльози й, здається, вперше в житті злякався самого себе. Його провина зараз робить його слабким, і це мій єдиний шанс.Я підписала документи. Але вони — лише пустий папір. Його трофей — платинова печатка — зараз лежить у моїй сумці в сусідній кімнаті. Я забрала те, що належить моїй родині.Моя шия палає від червоних рубців. Кожного разу, коли я ковтаю, я відчуваю його пальці. Цей біль — мій новий компас. Він більше ніколи не торкнеться мене. Моє кохання до нього мертве. Залишився лише холодний, чистий розрахунок.Він щойно стояв під моїми дверима. Просив вибачення. Я чула його слабкість у кожному подиху. Але я не пробачу. Його каяття запізнилося. Мені пора тікати. Прямо зараз. Коли він розгублений, коли його параноя заснула під гнітом провини за те, що він зі мною зробив. Якщо я залишися тут хоча б ще на одну ніч — він зрозуміє, що печатки немає, і тоді він мене знищить фізично. Ця ніч має стати моєю втечею».

Діліться враженнями, ставте уподобайти.

Дякую всім тим хто зі мною і хто підтримує...Всіх обнімаю...