Залисинка від Катюхи ψ(`∇´)ψ + арти! Оновлення✨

Привітулики(≧∇≦)ノ

А ось і друге рновлені прибігло!

✨Вампір і слова снів: коли поцілунок розмовляє правдою✨

Уривки. Гарненькі 6 артів+7 додатковий(. ❛ ᴗ ❛.)

Увага! Хто не хоче спойлерів – не читайте уривочків!!! 

Але можете поглянути на арти та для розігріву(/≧▽≦)/ о 00:00!!!

Пробігаюся очима по незмінним чорним, велетенським крилам з гострим гаками на горі, пристосування яких я встигла сьогодні не тільки дізнатися, а й побачити. Обводжу його широченні плечі та руки на яких проступали випнуті вени, а на ліктях було щось на зразок шипів, чи що воно таке! Його ноги теж, ем… деформувалися, ставши значно більшими, м’язистішими… В загалом як і він сам, що очевидно звісно! І… на пальцях ніг були такі ж великі пазурі, як і на руках, а самі стопи дивно вигиналися у п’ятах що виходило він стояв навшпиньках, немов той “Велоцираптор”!

Проковтнувши, повільно підіймаюся очима догори по міцно збитим ногам та виразніших м’язах його тіла, яке стало значно рельєфнішим.

Деонтова шкіра зробилася блідо світло-сірого кольору.

Задираю голову догори знову наважившись поглянути йому в обличчя, риси якого збереглися попри різкість і гострі кути. Незмінні очі палали криваво-червоним у чорних білках, але не були вже настільки грізними, що трохи заспокоювало. Затримую погляд на його вухах, що стали трохи нагадувати ельфійські через витягнуту форму.

Мені все ще й досі не вірилося що – це був Деонт.

– Маю зас-спокої-їтис-ся – коротко кидає без ніяких пояснень, а потім нічого не кажучи несподівано обхоплює мене своєю лапиською за талію у досить обережному жесті, притягує до себе ближче. Упираюсь руками у його торс, твердість якого добре відчувала під своїми долонями. Від Деонта пахло їдким металом, а руки були як і він сам забруднений у драконячу і його власну кров.

Вампір схиляється до мене втягуючи повітря.

– Що ти робиш?

Мої щоки набираються рум’янцем від того, що він зараз ось так просто мене нюхав! Що я вже й не знала, горіла я зараз від сорому, чи зніяковіння!

– Ти поранена? Від тебе пахне свіжою кров’ю. Він тобі щось зламав?

...


Його пазуристі пальці м’яко торкаються моєї шиї, відкидаючи розпавше волосся з колишнього пучка. Відчуваю лоскіт його подиху, зводжу очі зустрічаючись з зосередженими червоними очима, що прискіпливо щурились у невдоволені. Густі виразні брови супляться настільки, що між ними залягають глибокі вертикальні зморшки по якій мені закортіло провести пальцем, щоб розгладити.

Кричу риком й собі від люті та болю, коли мене тріпнули за шевелюру! Ну зараза! Я тобі зараз залишу шрамчік на згадку! І з усієї поїхавшої дурі, справжньої вишуканої леді, вгризаюсь зубами прямо їй в руку, що тримала мене за волосся! Скориставшись своєю перевагою у вазі завалюю її на підлогу, немов той реслер! Залажу на неї верхи!

Ох бачив би зараз мій тріумф вампір, поплескав би на ура!

– АААААА! Відпусти мене! Заберіть її хтось з мене! – верещіть на все горло, що аж вушні перетинки лопають.

Мене знову потягнули декілька рук позаду, відтягуючи від Жадани у яку я вчепилася мертвою хваткою! А чорта з два я її так просто відпущу! Занадто пізно мої любі, моя рука вже стала частиною її розкішної шевелюри! Яку я заберу з собою!

 

Додатковий 7 арт (❤️ ω ❤️)

Чекатиму на вас на сьогоднішньому оновлені ( •̀ ω •́ )✧

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Іра
16.07.2026, 22:36:33

❤️❤️❤️

Показати 2 відповіді
Іра
17.07.2026, 00:17:20

Софія Кравченко, ❤️❤️❤️

avatar
Ганна Літвін
16.07.2026, 04:57:35

Розігрів класний!))

Софія Кравченко
16.07.2026, 09:24:14

Ганна Літвін, Дякую (⁠。⁠•̀⁠ᴗ⁠-⁠)⁠✧

avatar
Ольха Елдер
15.07.2026, 21:52:52

♥️♥️♥️

Софія Кравченко
15.07.2026, 22:02:07

Ольха Елдер, (⁠~⁠ ̄⁠³⁠ ̄⁠)⁠~❤️❤️❤️

avatar
Лана Жулінська
15.07.2026, 21:19:53

Гарні візуали ✨

Софія Кравченко
15.07.2026, 21:34:12

Лана Жулінська, Дуже дякую(´▽`ʃ♡ƪ)

Інші блоги
❤️знижка на кримінальний еро-роман❤️
Привітики☺️✨️ Мої любі, сьогодні діє знижка на мій гарячий роман В обіймах Анубіса❤️ УРИВОК: ​— О, ні, — вуста затріпотіли, а в горлі зненацька оселилася пустеля — настільки воно пересохло від
✦ Місто. Розділ 20. У кожного свої таємниці ✦
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З нетерпінням повідомляю: двадцятий розділ «У всіх свої таємниці» з книги «МІСТО. Історія Ріки» вже чекає вас на сайті!✅ Запрошую до читання! ☺️☕ ✦ Колаж до розділу
Коли минуле відпускає не одразу...
Привіт читачам Заборонений Кадр! Сьогодні в новій главі: Іноді для того, щоб зробити крок уперед, потрібно наважитися відпустити те, за що тримався цілий рік. Анастасія досі живе спогадами про Віктора. Але, здається,
Новинка та епілог
Запрошую до новинки! "Відчайдушна няня" вже на сайті. Їй просто нічого втрачати тож вона підробляє резюме і йде на співбесіду! А от книга "Дві смужки" буде завершена вже сьогодні. Епілог вже готовий і
Весна мого життя. Знижка.
Сонечки, привіт! Запрошую поринути у неймовірну історію 18+ ВЕСНА МОГО ЖИТТЯ, яка розповідає про складні стосунки, справжню пристрасть та право на кохання. На книгу зараз діє значна знижка. Особливо книга сподобається
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше