"Лео?

- м?

Дай руку.

- нащо?

- просто дай.

Я наблизив руку до її лиця і вона знову ВКУСИЛА МЕНЕ! 

- Ах... От зараза! 

Ахах - сміється в думках.

- За що?

Ми ж навіть не сварилися цього разу

- Бо хочу.

- Боже... В минулому житті ти певно була собакою...

*уривок з Дар 2 з майбутнього*

Нічого... Зараз ти в мене ще раз заговориш. Якщо від їхніх кошмарів та жорсткості  вона так і не прокололась, то від мого першого доторку до маківки тоді видала ту фразу про вимкнення електрики. 

 

По ній одразу видно - до жорсткості вона навпаки звикла набагато більше ніж до ніжності та турботи, тому й тоді після тих знущань так зреагувала на мій доторк.

 

Ну що ж... Зломлю її ніжністю. 

 

І ця ніжність погубить все людство...