Я завжди намагався виглядати перед усіма й навіть перед дружиною крутим і непохитним. Але поруч із Вікторією раптом захотілося побути слабким… 

— Ну й за ким ти бігав? — цікавиться вона, поки я вплітаю приготований нею омлет з беконом. 

— Скоріше від кого, — негучно відповідаю, але Вікторія мене чує. 

— І від кого? 

— Якщо я скажу, що мене застав чоловік коханки, ти мені повіриш? — сміюся я. 

— Ні… 

— І правильно! Які коханки, коли в мене є ти! — відставляю тарілку вбік, притягую жінку до себе й цілую. Так міцно, як, напевно, ще нікого не цілував. 

Поцілунок плавно переходить в обійми. Відкидаюся на подушки та Вікторія відразу підхоплює мою думку...

ДАЙ НАМ ШАНС

Оновлення щодня о 00:00!