Флешмоб. Місця, що надихнули

Підтримую флешмоб від Лекса Т. Кюро та Ромула Шерідана. 

Почнемо. :)  

"Старовинний маєток"  я написала про містику Андріївського узвозу та про село Козацьке Звенигородського району Черкаської області, бо мене вразила одна історія. Там є парк Голіциних - площа 51 га (це немало), а закладений він був наприкінці ХVIII століття. Колись там жила маловідома вітка Голіциних, але дуже заможня. На сучасній мові їх можна було б назвати українські підприємці того часу. Я випадково почула історію від чоловіка, який приймав участь у зустрічі нашадків Голіциних до України. Колись той парк був, як сучасний парк Софіївський. Там ще був міні замок.

Також була цікава історія про то, що там є скарб. Є версія що один нащадок повернувся під час війни до країни та знайшов скарб, але згідно перекладу з французької мови його спогадів, він не знайшов нічого і може той скарб ще там біля "замку". 

Так почалася моя цікавість до історій про скарби. 

Потім був детектив Проклятий дарунок . Чи є в нас містика, скарби чи прикраси, з таємною історією? Я почала читати і знайшла, що давно в Україні жили скіфи, які носили на собі багато золотих виробів. Та не будь яких, а з фігурками та декоративними елементами, що зараз сучасні майстри повторити не можуть. Прийшли вони до нас з Греції по суші та залишилися тут жити. Після себе залишили кургани по всій Україні, в яких було поховання та багато золота, як в пірамідах.

 

А зверху на холмах стояла камена статуя, яка відзначала місце знаходження золота, бо холмів тоді різних було багато. 

 "Пошук скарбу тамплієрів"   Давно я була на екскурсії замки Львівщини, де я відвідала Золочівський замок. Там були камені тамплієрів.

Тоді мене більше зацікавив самий великий камінь з дивними написами, які ніхто не міг розшифрувати. Ці камені вказували, де лежать скарби тамплієрів. Тоді мене це лише зацікавило. Потім, так випадково трапилося, що на одній екскурсії відвідала Середнянський замок тамплієрів. І лише багато часу потому, під звуки сирен, я вирішила відгадувати загадки вдома. Щоб заглушити думки. І ось тоді я помітила мапу на іншому камені, трохи латинських слів і народилися пошуки золота тамплієрів. 

"Містична Шотландія"   з'явилася, бо я побачила цікавість до цієї теми, я мала мрію побачити Шотландію та Англію, тому трохи пошуків в соціальних мережах, так появилася історія про пошук скарбів в Шотландії, або українці в Шотландії. На фото замок Единбург. 

Усе написано трохи з гумором. Приємного читання. :) 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Лекса Т. Кюро
14.07.2026, 15:57:05

Сердечно вдячна Вам, що доєдналися й розповіли про стільки цікавих місць, про які я навіть не чула (⁠人⁠ ⁠•͈⁠ᴗ⁠•͈⁠)❤️

А от у Золочівському замку я теж була й бачила той камінь на власні очі. Дуже вражена тим, що він надихнув Вас на створення власної книги !✨Це так круто!

Нових цікавих цікавинок Вам, успіхів та мирного неба! ☀️

Крися
14.07.2026, 15:58:28

Лекса Т. Кюро, Дякую Вам. :) Бажаю гарного дня та натхнення! ✨

Інші блоги
Навіщо героям автор? ♥
…Щоб хапатися за блокнот і записувати все, що вони витворяють :D Не лізти в їхні особисті стосунки й сварки, підлаштовуватися під їхній характер та у жодному разі не диктувати їм, як жити! Я от декілька разів не
Гра - угадайка!
А давайте пограємо? Вже завтра стартує довгоочікувана новинка “Потраплянка для лиса” і я в нетерплячому очікуванні! Дуже хвилююся чи сподобається вам, хто з героїв стане вашим фаворитом та посяде окреме місце
Дев'ять ХвостІв
У старих легендах куміхо можуть бути лише міфом. Але що, якщо легенди не вигадували? Що, якщо серед людей справді живе той, хто має дев'ять чорних хвостів? Той, хто сильніший, швидший і старший за будь-яку
Муза.
Пишить в кого яка. Моя пішла. З якого переляку? В соплях, в сльозах, ба ледве не обсерлась з переляку. Манив солодким. Не вилазить. Дулі крутить. Вилазь! Тінь Жаху треба рятувати.
Це вам не санаторій, пане Назаренко...
Час у камері тягнеться болісно повільно. Під стелею моїх «хором» розташоване невелике заґратоване віконце, і я спостерігаю крізь нього, як густіють сутінки. Минає час обіду, а потім і вечері… Їжу не приносять, на
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше