Хочу розповісти про дуже незвичайну книгу — «Двоє у Світі без любові» Тетяни Губоній

Колись давно, років у вісімнадцять, у кіноклубі мені пощастило подивитися The Pillow Book. Саме той фільм свого часу довів мені, що кіно — це окремий вид мистецтва. Це можливість сплести воєдино візуальні образи, музику, наратив і символізм, щоб розповісти історію — водночас прямо й через натяки. Історію про традиції, покоління, емоції, красу, смак і кохання, яке не вкладається в жодні рамки. А тим паче — у рамки нашої європейської культури, які ми так часто несвідомо приміряємо до всього.

Пізніше я прочитала й оригінальний твір, що ліг в основу фільму. Але саме те перше враження від перегляду було настільки прозорим і пронизливим, що мені здавалося: навіть його відлуння вже неможливо відчути вдруге.

Я помилялася. І дуже рада, що зовсім випадково мені трапилася книга «Двоє у Світі без любові».

Це вже зовсім інша історія. Можливо, це наша паралельна реальність. А можливо, ми просто ще не все знаємо про світ, у якого немає меж.

Ця книга раз у раз руйнує четверту стіну. То ненав'язливими натяками, то авторськими примітками після кожного розділу, то питаннями, які виникають у процесі читання й залишаються з тобою навіть після останньої сторінки.

Це історія, яку ніби розповідають у затінку сакури, у традиційному вбранні, під тихе звучання струнного інструмента.

І це історія, завершивши яку, ти обов'язково повернешся на першу сторінку. Щоб побачити початок шляху, який пройшла героїня у пошуках чогось такого, чому навіть важко дати назву. Але без чого жити вже більше неможливо.

Книгу можна прочитати тут!