Обговоримо книгу "Закон збереження життя. Принцеса з пробірки” Єви Ромік? Усі обговорення відбуваються у межах безстроково марафону Тетяни Гищак. 

"Закон збереження життя. Принцеса з пробірки” – друга книга із циклу фентезі. Автор заявляє, що кожна із книжок є окремим твором, тому читач може із легкістю ознайомитися з частинами в будь-якому порядку. Автором є талановита Єва Ромік, що вражає з перших сторінок своєю гарною українською мовою, відсутністю русизмів та великим словниковим запасом. Твори такого автора можна додати в програму української літератури. 

Про що сам твір? Без спойлерів. Про родину, про те, що навіть машина, штучно створений робот, може почути себе частиною сім'ї. Про те, що чужі, випадково врятовані діти, стають рідними. Про те, що навіть правитель великої держави, що давно втратив власну доньку, знову втратив можливість потримати на руках продовження свого роду, зберіг здатність прийняти «не свою» онуку. 

Чи сподобалась мені ця книга? Я не любитель фентезі. Однак. Я люблю книги, творчість із сенсом. Творчість Єви Ромік однозначно заслуговує статус тієї, що несе сенси, чогось повчає читача. Вона дарує теплоту, повертає до згадок про сім'ю та змушує знову згадати, що кровні зв'язки можуть зникнути, але родині зв'язки вічні. Після прочитання захотілось обійняти близьких. Я вважаю, що це неймовірна майстерність автора. 

Особливо хочу відмітити, що мені сподобались взаємодії персонажів. Мій фаворит серед героїв – Віддаль. У нього цікавий розвиток та захоплююче минуле. Сцени із військовими нарадами, військовими операціями мені давались важко, але діалоги читаються легко та швидко. 

Варто враховувати, якщо читач вразливий, що автор створював Всесвіт зі своєї голови, він не є реалістичним та в ньому можуть описуватися події, поняття, факти, які не існують або неможливі в нашому світі. 

Якщо говорити про недоліки, то як таких виділити не змогла. Однак маю пораду. Моя особиста думка, що не варто писати поспіль стільки складних речень. Читач забуває початок, допоки дочитає до кінця. Раджу розбивати складні речення на декілька простих. Адже чим простіше читається твір, тим більше шансів, що більше людей дійде до його кінця. 

Автору бажаю натхнення, гарних читачів, успіхів у написанні майбутніх книг. Сподіваюся, що Єва Ромік не зупиниться і скоро ми зможемо побачити її твори на прилавках книжкових магазинів.