— Більше так не роби. — Ви бачили колись, щоб миша погрожувала котові? Я ні, але впевнена, що це б виглядало так само.

— А то що? — Гаврило робить крок вперед, а я — назад. І так, аж поки моя спина не зіштовхується з деревом акації. Я обвиваю руками тонкий стовбур, щоб втримати рівновагу, яку Гаврило з кожною секундою все сильніше порушує у моєму житті. — Маленька Юстинка мені нашкодить? — Вуста Гаврила опиняються занадто близько, як і його хтива посмішка. Він думає, що я одна з тих дівчаток, що поведуться на його зовнішність, але він помиляється. Моя спроба вдарити його у пах успіхом не увінчається. Я б мала передбачити те, що він нападаючий, у якого рефлекси краще розвинуті, ніж мої. Втім, я прорахувалася і зараз ледь балансувала на одній нозі. Іншу він витягнув у повітрі, сміючись.

— Відпусти. Негайно! — Але він підіймає її ще вище. Благо, що я доволі гнучка, а то б мене вже можна було по частинах збирати.

— Не знаю, що у вас тут відбувається, але вам потрібно станцювати перший танець, — втручається Ілля. Від прискіпливого погляду брата мені стає соромно. Неначе ми з Гаврилом перейшли всі можливі межі.

Назва книги: "Кохання в овертаймі".