— Не покидай мене... — тихо, благально вимовила я, і перша сльоза обпекла його сорочку. — Будь ласка, Девіане, благаю тебе... Ти не можеш так піти. Не зараз. Не після всього, що ми пройшли. Перед очима миттю пролетів

Спочатку я хочу подякувати за підтримку та рекомендації до моєї нової історії «Чернетка наших почуттів» чудовим авторкам Тетяні Степанкевич та Оксані Соловій. Мені дуже приємно! Ну, а ще хочу поділитися

Перші два розділи «Суспільної думки» потрапили до віджету "Букнет рекомендує" і знайшли неймовірний відгук у читачок. Це водночас приємно і ні. ☺️ Приємно, бо це історія про важливе. ☹️ Сумно, що занадто

Вітаю, мої солоденькі! Хочу повідомити, що обкладинка зазнала деяких змін. Тепер головні герої красуються на першій сторінці. Як вам зміна?))) Щодо нових розділів.... То зараз ми у голові Карвера. І як він вам? Бо у наступній

— Людина, яка вірить у свої сили, частіше наважується діяти, вчитися, пробувати знову. Людина, яка давно переконала себе у власній неспроможності, часто здається ще до того, як зробить перший крок. Все залежить від самооцінки.