Вітаю, друзі! У світі «Душі янгола» немає звичних держав. Люди живуть у містах-країнах — величезних автономних мегаполісах, кожен із яких поділений на тринадцять округів. Формально всі вони є частинами одного

Каюсь, грішна: сама дуже люблю цей троп за напругу у відносинах та емоційні гойдалки, коли герої змушені балансувати між роботою та особистим. А що в таких історіях любите ви? Випадкові зіткнення у коридорах на очах у всіх?

До сьогодні моя історія про Ларису Леонідівну мала іншу обкладинку — зроблену на замовлення й гаряче мною улюблену. На ній красувався фізрук із лицем інопланетянина та свистком у руці. Я вважала його символом міжпланетної

— Не покидай мене... — тихо, благально вимовила я, і перша сльоза обпекла його сорочку. — Будь ласка, Девіане, благаю тебе... Ти не можеш так піти. Не зараз. Не після всього, що ми пройшли. Перед очима миттю пролетів

Кому цікаво, як пройде наступна зустріч Сірін та Ліліт? Я принесла для вас маленький спойлер з однієї з наступних розділів: *** Сірін стоїть у колі сріблястого світла. Сьогодні її сукня нагадує нічне небо