– Ще недавно мені б і на думку не спало цілуватися з кимось із нижчої раси! – якось невесело зізнався Нордан. – Це здавалося огидним. Але твої губи так і манять спробувати їх на смак!

Згадавши, що вчора він таки стримався і жодного разу не поцілував мене в губи, відчула, як серце тривожно забилося. Ця дивна одержимість огаса, що зростала з кожним днем, викликала занепокоєння.

Усі думки миттю розвіялися, щойно жорсткі губи злилися з моїми з якоюсь лютою несамовитістю. Мені навіть дихати було важко. І я судомно хапалася за плечі Нордана, щоб не впасти від запаморочення, що нахлинуло через брак повітря.

Я вже майже втратила свідомість, коли він відірвався від моїх губ і дозволив дихати вільно. Але через кілька секунд знову припав до губ, хоча вже й не з таким напором. Більш м’яко і чуттєво, прагнучи викликати в мені відгук.

Останнє я чудово розуміла, і це пробуджувало всередині протест. Я не хотіла отримувати задоволення від того, що цей покидьок зі мною робить. І з полегшенням переконувалася, що мені дійсно не приносить жодного задоволення його поцілунок. Я лише терпіла його і відчувала огиду від дотику ненависних губ. Особливо гидко стало, коли поцілунок став надто глибоким.

Явно відчувши мої емоції, Нордан відсторонився і з погано прихованим гнівом поглянув мені в обличчя. Я відповіла фальшиво-покірним поглядом. Мовляв, я що, винна, що ніякого задоволення не відчуваю?

МІЖЗОРЯНА АКАДЕМІЯ 

ВИКЛАДКА НОВИХ РОЗДІЛІВ КОЖНОГО ДНЯ, КРІМ НЕДІЛІ

УСІХ ЗАПРОШУЮ!

Мій ТікТок , де можна знайти цікаві візуали та відео на мої книги.