Додано
08.07.26 21:30:19
Таки що в них спільного?
Повертаюся на кухню і скрикую від несподіванки, побачивши величезного сірого пса.
— Шерхане?
Почувши своє ім’я, пес обережно виляє хвостом, уважно роздивляючись мене.
— Можна! — командує Назаренко, і величезна туша радісно підбігає до мене й тичеться мокрим носом у руки.
— Ой! — зойкаю від несподіванки, але швидко беру себе в руки. — Що йому можна дати?
— Цьому жебракові? Та що завгодно, хоч морквину.
— Він буде їсти моркву? — дивуюся.
— І моркву, і капусту, і навіть редиску, якщо дати! — сміється Григорій. — У цьому ми з ним схожі — абсолютно всеїдні!
Скептично дивлюся на собаку й на чоловіка. Як на мене, спільного в них хіба що погляд — уважний і впевнений у собі.
— Моркву, то моркву, — відкриваю холодильник і дістаю невеликий коренеплід. Шерхан тут же сідає і починає інтенсивно виляти хвостом, поглядаючи то на мою руку, то на господаря.
— Можна! — знову командує Назаренко, і пес різким рухом вихоплює «ласощі» з моїх рук. Відходить за стілець, на якому сидить його господар, і починає смачно хрустіти здобиччю.

Оновлення щодня о 00:00!

Анна Лященко
1639
відслідковують
Інші блоги
Хоч я й просив матір не зустрічати мене, як маленького, але вона все одно приїхала в аеропорт. І не сама… І якщо її чоловіка я очікував побачити, то Єгора — ні. І тим більше не радий бачити Григорія Назаренка — батька
Вітаю! Хочу зачепити важливу тему для авторів сьогодення)) У сучасному світі, щоб бути автором, потрібно не тільки писати, а ще й бути редактором, маркетологом, дизайнером, смм-ником, таргетологом, піарником і ще багато різного.
Роман "Там, де завмирає пульс" для мене — не просто історія кохання. Це своєрідна сповідь. Можливо, ця історія народилася з реального життя. А можливо, це лише гра уяви, у якій приховано трохи більше правди,
В мене сьогодні прям насичений день! Хоча, коли було інакше... На моє ПОЛЮВАННЯ НА ПРИНЦА відкрито передплату! Дякую всім, хто підтримує книгу й купує! Перші два тижні ціна на неї буде найменша, після чого її буде
Ремонт у садибі вже добігав кінця. У будинку затерли останні шви, поставили ту саму піч-духовку, встановили сантехніку. Даніелла дедалі частіше пропадала на верхніх терасах, і ми майже перестали перетинатися вдень. Я бачив
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти❤️❤️❤️
Який гарний пес! ❤️❤️❤️
Він точно зведе їх))
У мене був собака, огірки любив)))
Мрія Чарівна, різеншнауцери як кози - овочі полюбляють))
Дякую!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати