Об'єм історії

Хочу трохи поділитися з вами своїми думками щодо історії "Полум'я під льодом".

Насправді ідей у мене ще дуже багато. Хочеться й далі створювати цікаві діалоги, розкривати героїв, показувати атмосферу світу, його магію, традиції, небезпеки й таємниці. Фентезі — настільки об’ємний жанр, що політ фантазії може бути справді шаленим. Завжди можна придумати нову пригоду, конфлікт, місце чи несподіваний поворот.

Зараз у мене вже написано багато матеріалу, буде щонайменше 50 частин.  Натхнення поки що не зникає. Але водночас я розумію, що не всі читачі люблять дуже довгі історії. Тому останнім часом замислююся над тим, щоб потроху вести сюжет до завершення, не розтягуючи його надмірно.

Мені дуже цікава ваша думка.

Як ви вважаєте: якщо історія досі надихає, потрібно писати стільки, скільки хочеться? Чи краще вчасно зупинитися й завершити її, поки вона не стала занадто довгою?

Вам подобається повільний розвиток подій, багато діалогів, атмосфери й деталей світу? Чи ви вже чекаєте, коли сюжет почне рухатися до фіналу?

Буду дуже вдячна за вашу чесну думку, адже я пишу цю історію не лише для себе, а й для вас ?

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
❤️ Однотомники чи книжкові цикли?
А що ви більше любите читати? ❤️ Одну завершену історію, де всі таємниці розкриті, а герої отримують свій щасливий фінал? ❤️ Чи довгі цикли, у яких можна ще не одну книгу провести з улюбленими персонажами і окрему
Хелп! Потрібна ваша порада!
Привіт, мої улюблені людини! (с) ❤️ Останнім часом, як ви, мабуть, знаєте, у мене назбиралося чимало коротких історій - про кохання, родинні кризи, смішні життєві ситуації та дива, які трапляються тоді, коли їх зовсім
Оновлення
Любі читачі! ❤️ Нові розділи книги виходитимуть щодня о 19:00! Дякую, що читаєте та підтримуєте мою історію! Приємного читання! ❤️
Оновлення
А це нові Кай і Ліліт. ❤️ Як вони дійшли до такого життя, що між ними сталося і чому ця зустріч починається саме так — читайте в оновленні! А поки залишу вам невеличкий уривок: — Ти наймаєш мене? Не сміши. Я твій чоловік. —
Ой, що тут у нас... Невже ми дочекалися?
Тримайтеся міцніше, бо здається, що сталося те, на що ми всі так чекали! Наша Аліса — дівчинка, яка не звикла ховати почуття в кишеню. Вона взяла ініціативу в свої руки і, не вагаючись, відкрито поспішила розповісти про
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше