Хочу трохи поділитися з вами своїми думками щодо історії "Полум'я під льодом".

Насправді ідей у мене ще дуже багато. Хочеться й далі створювати цікаві діалоги, розкривати героїв, показувати атмосферу світу, його магію, традиції, небезпеки й таємниці. Фентезі — настільки об’ємний жанр, що політ фантазії може бути справді шаленим. Завжди можна придумати нову пригоду, конфлікт, місце чи несподіваний поворот.

Зараз у мене вже написано багато матеріалу, буде щонайменше 50 частин.  Натхнення поки що не зникає. Але водночас я розумію, що не всі читачі люблять дуже довгі історії. Тому останнім часом замислююся над тим, щоб потроху вести сюжет до завершення, не розтягуючи його надмірно.

Мені дуже цікава ваша думка.

Як ви вважаєте: якщо історія досі надихає, потрібно писати стільки, скільки хочеться? Чи краще вчасно зупинитися й завершити її, поки вона не стала занадто довгою?

Вам подобається повільний розвиток подій, багато діалогів, атмосфери й деталей світу? Чи ви вже чекаєте, коли сюжет почне рухатися до фіналу?

Буду дуже вдячна за вашу чесну думку, адже я пишу цю історію не лише для себе, а й для вас ?