Часто думаю про те, що найбільше лякає нас у людях — чи то в реальному житті, чи на сторінках книг. Це не відсутність емоцій. Це момент, коли емоції стають настільки сильними, що починають керувати розумом. Ми вибудовуємо стіни, вдягаємо маски, граємо ролі, але що залишається, коли вогонь всередині стає сильнішим за наші бар’єри?

В «Емпатії вогню» я постійно шукаю цю тонку грань. Де закінчується захист і починається руйнування? Чому герої, які здавалися такими передбачуваними, раптом роблять кроки, що дивують навіть мене саму?

Сьомий розділ «Емпатії вогню» — це ще один крок углиб їхнього світу. 

Сюжет поступово набирає обертів. Якщо на початку ми лише знайомилися зі світом та героями, то зараз події розвиваються стрімкіше, ставки стають вищими, а емоції — гострішими.

Дякую кожному, хто читає, додає книгу до бібліотеки, ставить «зірочки» та пише коментарі — для автора це неймовірна мотивація рухатися далі! Ваша підтримка допомагає вогню цієї історії палати яскравіше.